У Києві презентують "справжню історію" Середньовіччя

Книгарня "Є" та видавництво "Фоліо" запрошують на презентацію нової книжки Олексія Мустафіна "Справжня історія середніх віків".

Час і місце: 17 червня, вівторок, 18:00. Київ, вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

"Справжня історія середніх віків" — це не просто книжка про події, що відбувалися тисячу років тому. На відміну від шкільних підручників, в ній йдеться не лише про історію окремих цивілізацій — християнської Європи, мусульманського Сходу, Індії, Китаю чи Мексики, а й про весь Середньовічний світ як цілісну систему.

Чим західні рицарі були схожі на раджпутів та самураїв? Де і навіщо почали будувати замки? Як вигнанці, позбавлені власної землі, створили найбільші імперії Євразії та Америки? Чи могла маленька блоха знищити усе людство?

Чому індійські цифри стали арабськими, а порох і книгодрукування, винайдені китайцями, перевернули життя європейців? І як з феодального безладу народилися сучасні держави?

Відповіді дозволяють не лише дізнатися про цікаві факти, але й зрозуміти "логіку історії", обіцяють організатори заходу.

Олексій Мустафін — український журналіст і медіаменеджер, генеральний директор телеканалу "Мега". Закінчив педагогічний університет імені Драгоманова (історичний факультет).

Працював журналістом у виданні "УНІАН-тижневик", часописах "Пост-Поступ", "День", "Київський телеграф", "Профіль" на телеканалі "1+1". Очолював служби новин на каналах "Інтер" і СТБ. Автор телевізійних фільмів.

Читайте також тексти Мустафіна на ІП:

Свобода, яку не спинити. Перший досвід, VI cт. до н.е.

Прощання з тиранією. Як це відбувалося 2500 років тому

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.