ІДЕОЛОГІЄЮ БІЛОРУСІ БУДЕ ПРАВОСЛАВ'Я - ЛУКАШЕНКА

Президент Білорусі Аляксандр Лукашенка запропонував використовувати в якості "нової ідеології" країни православ'я.

Про це повідомляє "Білоруський партизан" із посиланням на "Інтерфакс".

"Я не вважаю, що церква поза державою, - зазначив Лукашенка на зустрічі з екзархом Білоруської православної церкви Павлом. - Я, навпаки, хочу, щоб церква брала активну участь у державних справах".

Він нагадав, що з розвалом Радянського Союзу розвалилася й тодішня ідеологія.

"Ми досі намагаємося якось вибудуватися ідеологічно. Нічого путнього практично не виходить, я це визнаю", - сказав Лукашенка.

За його словами, для успшності нової ідеології її має сприйняти суспільство.

"Чому ми не можемо використовувати в нашому житті православ'я, християнство?", наголосив він.

За словами президента, у білоруської держави склалася тісна співпраця з представниками церкви, а в суспільстві високий рівень довіри до Білоруської православної церкви: "Церква завжди за рейтингом після президента друге місце займає".

Згідно з Конституцією РБ, Білорусь - світська держава, яка гарантує громадянам невтручання будь-якої релігії в їхнє життя.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.