Шість відсотків киян є представниками радянської традиції - соціологія

Тільки 11% киян заявили, що вони є представниками радянської і російської культурної традицій.

Про це свідчать результати соціологічного опитування, повідомляє Дзеркало Тижня.

Дві третини киян (65%) відносять себе до української культурної традиції, кожен десятий (9%) - до європейської культурної традиції, а 7% опитаних відносять себе до світової культурної традиції.

Представниками радянської і російської культурної традицій себе вважають 6% і 5% киян, відповідно.

Переважна більшість жителів міста (88%) вважають себе патріотами Києва.

Більше половини киян (54%) в даний час ідентифікують себе передусім як громадян України, а кожен третій (30%) - як житель свого міста.

В даний час 39% киян почуваються господарями у своєму місті, тоді як протилежної думки дотримуються 31% опитаних.

Соцопитування донецької компанії Research & Branding Group проводили серед дорослого населення Києва з 1 по 13 травня 2014 року. Очікувана середня похибка вибірки складає +-3,2%.

Дивіться також інші матеріали за темою "Соціологія"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.