Спецпроект

У КРИМУ НЕ ХОЧУТЬ ВІДДАВАТИ УКРАЇНІ ЗОЛОТО СКІФІВ

У Керченському історико-культурному заповіднику триває збір підписів за повернення цінностей, що експонуються в музеї Алларда Пірсона (Амстердам) на виставці "Крим. Золото і таємниці Чорного моря".

Про це повідомляє агенція культурних індустрій "Про".

Збір підписів за повернення історичних цінностей заповідника відбувається на базі Kерченського історико-археологічного музею, картинної галереї, музею історії оборони Аджимушкайських каменоломень, Царського кургану.

"Зараз зібрано вже близько 500 тисяч підписів", - повідомили в заповіднику.

"Колекція Керченського історико-культурного заповідника почала формуватися ще в першій третині XIX століття і поповнювалася знахідками, зробленими на керченській землі, - зазначають у заповіднику. - Зараз цю колекцію хочуть варварськи позбавити частини унікальних експонатів".

Як відомо, у березні 2014 року МЗС України передало ноту своїм нідерландським колегам із проханням гарантувати повернення експонатів із кримських музеїв, які перебували на виставці "Крим: золото і таємниці Чорного моря" в Амстердамі, в Україну.

Тоді ж Міністерство культури України звернулося до ЮНЕСКО із проханням захистити об'єкти Світової культурної спадщини у Криму. У відповідь ЮНЕСКО висловило занепокоєння.

У квітні 2014 року на території Херсонеського заповідника невідомі обстріляли групу археологів, які мали український дозвіл на проведення розкопок.

Виставка "Крим: золото і секрети Чорного моря" була відкрита в археологічному музеї Пірсона Амстердамського університету на початку лютого.

Вона сформована з колекцій п'яти українських музеїв, один з яких знаходиться у Києві, чотири - у Криму (Керченський, Бахчисарайський, Херсонеський заповідники і Центральний музей Тавриди).

Там зібрані археологічні знахідки, серед більш 500 експонатів - артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, дорогоцінні камені, мечі, панцирі, домашнє начиння стародавніх греків і скіфів.

Нідерланди не визнають приєднання Криму до Росії, яке відбулося вже після відкриття виставки.

Дивіться також: "Як на Дніпропетровщині знайшли скіфську пектораль. ФОТО"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.