Спецпроект

У КРИМУ НЕ ХОЧУТЬ ВІДДАВАТИ УКРАЇНІ ЗОЛОТО СКІФІВ

У Керченському історико-культурному заповіднику триває збір підписів за повернення цінностей, що експонуються в музеї Алларда Пірсона (Амстердам) на виставці "Крим. Золото і таємниці Чорного моря".

Про це повідомляє агенція культурних індустрій "Про".

Збір підписів за повернення історичних цінностей заповідника відбувається на базі Kерченського історико-археологічного музею, картинної галереї, музею історії оборони Аджимушкайських каменоломень, Царського кургану.

"Зараз зібрано вже близько 500 тисяч підписів", - повідомили в заповіднику.

"Колекція Керченського історико-культурного заповідника почала формуватися ще в першій третині XIX століття і поповнювалася знахідками, зробленими на керченській землі, - зазначають у заповіднику. - Зараз цю колекцію хочуть варварськи позбавити частини унікальних експонатів".

Як відомо, у березні 2014 року МЗС України передало ноту своїм нідерландським колегам із проханням гарантувати повернення експонатів із кримських музеїв, які перебували на виставці "Крим: золото і таємниці Чорного моря" в Амстердамі, в Україну.

Тоді ж Міністерство культури України звернулося до ЮНЕСКО із проханням захистити об'єкти Світової культурної спадщини у Криму. У відповідь ЮНЕСКО висловило занепокоєння.

У квітні 2014 року на території Херсонеського заповідника невідомі обстріляли групу археологів, які мали український дозвіл на проведення розкопок.

Виставка "Крим: золото і секрети Чорного моря" була відкрита в археологічному музеї Пірсона Амстердамського університету на початку лютого.

Вона сформована з колекцій п'яти українських музеїв, один з яких знаходиться у Києві, чотири - у Криму (Керченський, Бахчисарайський, Херсонеський заповідники і Центральний музей Тавриди).

Там зібрані археологічні знахідки, серед більш 500 експонатів - артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, дорогоцінні камені, мечі, панцирі, домашнє начиння стародавніх греків і скіфів.

Нідерланди не визнають приєднання Криму до Росії, яке відбулося вже після відкриття виставки.

Дивіться також: "Як на Дніпропетровщині знайшли скіфську пектораль. ФОТО"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.