Спецпроект

У КРИМУ НЕ ХОЧУТЬ ВІДДАВАТИ УКРАЇНІ ЗОЛОТО СКІФІВ

У Керченському історико-культурному заповіднику триває збір підписів за повернення цінностей, що експонуються в музеї Алларда Пірсона (Амстердам) на виставці "Крим. Золото і таємниці Чорного моря".

Про це повідомляє агенція культурних індустрій "Про".

Збір підписів за повернення історичних цінностей заповідника відбувається на базі Kерченського історико-археологічного музею, картинної галереї, музею історії оборони Аджимушкайських каменоломень, Царського кургану.

"Зараз зібрано вже близько 500 тисяч підписів", - повідомили в заповіднику.

"Колекція Керченського історико-культурного заповідника почала формуватися ще в першій третині XIX століття і поповнювалася знахідками, зробленими на керченській землі, - зазначають у заповіднику. - Зараз цю колекцію хочуть варварськи позбавити частини унікальних експонатів".

Як відомо, у березні 2014 року МЗС України передало ноту своїм нідерландським колегам із проханням гарантувати повернення експонатів із кримських музеїв, які перебували на виставці "Крим: золото і таємниці Чорного моря" в Амстердамі, в Україну.

Тоді ж Міністерство культури України звернулося до ЮНЕСКО із проханням захистити об'єкти Світової культурної спадщини у Криму. У відповідь ЮНЕСКО висловило занепокоєння.

У квітні 2014 року на території Херсонеського заповідника невідомі обстріляли групу археологів, які мали український дозвіл на проведення розкопок.

Виставка "Крим: золото і секрети Чорного моря" була відкрита в археологічному музеї Пірсона Амстердамського університету на початку лютого.

Вона сформована з колекцій п'яти українських музеїв, один з яких знаходиться у Києві, чотири - у Криму (Керченський, Бахчисарайський, Херсонеський заповідники і Центральний музей Тавриди).

Там зібрані археологічні знахідки, серед більш 500 експонатів - артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, дорогоцінні камені, мечі, панцирі, домашнє начиння стародавніх греків і скіфів.

Нідерланди не визнають приєднання Криму до Росії, яке відбулося вже після відкриття виставки.

Дивіться також: "Як на Дніпропетровщині знайшли скіфську пектораль. ФОТО"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.