Держдеп: "Антисемітизм в Україні - там, де сепаратисти"

Прояви антисемітизму в східних регіонах України спровоковані прихильниками сепаратизму, перехідний український уряд не має до них жодного стосунку.

Про це заявив Айра Форман - керівник американського Бюро з моніторингу та боротьби з антисемітизмом [у складі МЗС США], повідомляє Євроазійський єврейський конгрес.

"Україна для нас особливо важлива через ту російську пропаганду, яка каже, що тут зростає рівень антисемітизму, що до цього причетний уряд, у якому засіли фашисти, - зазначив представник Держдепартаменту. - Однак спостерігається зворотне: ми бачимо, що проросійські сили всіляко заважають зусиллям провести на сході України вибори".

За словами Формана, загалом в Україні існує суспільний консенсус: "В цілому - немає ніякого антисемітизму з боку тимчасового уряду України, але є прояви антисемітизму на півдні і сході України з боку проросійських сил".

Він нагадав про прояв антисемітизму, зафіксований біля Донецької синагоги під час проведення так званого "референдуму" про самовизначення Донецької області.

"Експерти вважають, що цей інцидент був спровокований проросійськими силами", - наголосив Форман.

Ідеться про інцидент 15 квітня 2014 року: коли представники єврейської громади зібралися святкувати Песах, група невідомих із закритими обличчями, під'їхавши до Донецької синагоги, стала роздавати всім її відвідувачам листівки образливого і протиправного характеру.

"Російські заяви про те, що є якийсь прояв антисемітизму в перехідному уряді України - це абсолютна брехня, - підсумував Форман.-  Особливих зусиль ця діяльність [Росії] набуває перед виборами. Коли ми маємо справу з пропагандою і дезінформацією щодо уряду в Києві, то чомусь стикаємося з тим, що факти прояву антисемітизму фіксується на сході України".

Чиновник також підкреслив, що в останні місяці в самій Росії почастішали випадки проявів антисемітизму.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.