УПЦ КП заявляє про репресії проти церкви на Донбасі

Українська православна церква Київського патріархату заявляє про факти погроз життю та здоров’ю духовенства і вірних на Сході України.

Про це йдеться у заяві, оприлюдненій у четвер.

''На жаль за останній час Київській Патріархії стали відомими численні факти погроз життю та здоров’ю духовенству і вірних УПЦ КП, створення перешкод діяльності Церкви в східних областях України з боку контрольованих і заохочуваних з Росії терористичних та сепаратистських сил'', - сказано у зверненні.

''Зокрема, озброєні особи вдиралися до храмів Київського Патріархату з вимогою до священнослужителів негайно переходити в підпорядкування Московського Патріархату, терористи "оголошували смертні вироки" священикам КП, що в нинішніх умовах створює реальну загрозу життю духовенства і вірних УПЦ КП в Донецькій та Луганській областях'', - зазначається у заяві.

''В деяких місцях через активність терористичних та сепаратистських сил, створювані ними перешкоди (блокпости) духовенство, з метою не наражати парафіян на небезпеку, змушене в деяких храмах значно скорочувати кількість богослужінь, а в окремих і зовсім їх припиняти'', - повідомили в УПЦ КП.

Окрім того, у заяві вказується на зв’язок між одним з керівників терористів і озброєних сепаратистів, офіцером російських спецслужб Ігорем Гіркіним (Стрєлковим) і К. В. Малофєєвим – головою правління Благодійного фонду Святителя Василія Великого (Росія), який був організатором привезення в Україну так званих "Дарів волхвів".

''Занепокоєння викликає також виявлений Запис їхніх переговорів, де Гіркін звітує "Константину Валерьевичу" про напад на українських військовослужбовців та правоохоронців, а останній вітає з "добре відзначеним святом" (Вербною неділею) доступний у мережі Інтернет'', - сказано у заяві.

''Існують й інші докази тісного зв’язку між Гіркіним (Стрєлковим) та вказаним російським навколоцерковним фондом'', - йдеться у повідомленні.

У заяві міститься заклик до Московського Патріархату засудити співпрацю із сепаратистами і відмежуватися від неї, покарати винних.

Враховуючи все це, УПЦ КП звернулася до представників державної влади України з проханням захистити духовенство і громади Київського Патріархату в Донецькій та Луганській областях від нападів і погроз злочинців.

Як відомо, у Костянтинівці (Донецька область) на блок-посту сепаратисти застрелили православного священика.

У квітні 2014 року Кримська єпархія УПЦ КП заявила про порушення окупаційною владою попередніх гарантій недоторканості парафій Київського патріархату в регіоні, про репресії та погрози. Все духовенство КП було змушене евакуювати своїх рідних на "материк".

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.