У Києві - конференція зі Снайдером, Анрі-Леві і ще багатьма. РОЗКЛАД

Науковці та митці з різних країн зберуться на конференцію "Мислити з Україною". Мета - засвідчити солідарність українським колегам і разом обговорити значення українського плюралізму для майбутнього Європи, Росії та світу. Багато "зірок" інтелектуального світу.

Організатори конференції "Мислити з Україною" - часописи "Критика", The New Republic (США), Eurozine (Європа) та інші.

Головною їхньою метою буде переосмислити деякі критичні питання нашого часу з огляду на нещодавній український досвід, заявляють організатори.

Україна нині – як Чехословаччина 1938 року, демократія поміж авторитарних режимів, захоплива та неспокійна країна, яку не завжди добре розуміють сусіди.

Це також батьківщина видатної традиції громадянського суспільства, талановитих письменників, філософів, митців, багато з яких, осмислюючи Майдан, по-новому порушили фундаментальні питання політичного представлення та ролі ідей у політиці.

На Заході чи в країнах-сусідах про це відомо замало, тому наші гості вирішили приїхати й дізнатися, що особливого є в Україні, зрозуміти, як це допоможе їм ліпше збагнути власні проблеми – з історією, з філософією, з мистецтвом.

Майдан і реакція на нього в Україні та за її межами порушили класичні й сучасні питання політики й етики. Ці питання учасники заходів обговорюватимуть на дискусійних панелях.

Теми деяких із дискусійних панелей:

- Як закорінити права людини й як нас мотивує ідея прав людини?

- Як і коли мова відкриває універсальне та як і коли вона визначає політичну відмінність?

- Чи українська революція оновила Европу і відродила політичну думку?

- Чи є Майдан зривом молоді а чи закономірним проявленням історії?

Детальний перелік тематичних дискусій, у яких можна взяти участь, дивіться на сайті "Критики".

Міжнародне товариство інтелектуалів, для яких важить свобода, вирушить до Києва, аби зсередини дізнатися про країну, яка свою свободу виборола дорогою ціною. В половині травня, за тиждень до президентських виборів, група письменників, філософів, дослідників і митців із різних країн збереться у Києві, щоби зустрітися зі своїми українськими колеґами, засвідчити солідарність із ними, та в якнайширшому колі обговорити значення українського плюралізму для майбутнього Европи, Росії та світу.

Головною їхньою метою буде переосмислити деякі критичні питання нашого часу з огляду на нещодавній український досвід. Україна нині – як Чехословаччина 1938 року, демократія поміж авторитарних режимів, захоплива та неспокійна країна, яку не завжди добре розуміють сусіди. Це також батьківщина видатної традиції громадянського суспільства, талановитих письменників, філософів, митців, багато з яких, осмислюючи Майдан, по-новому порушили фундаментальні питання політичного представлення та ролі ідей у політиці. На Заході чи в країнах-сусідах про це відомо замало, тому наші гості вирішили приїхати й дізнатися, що особливого є в Україні, зрозуміти, як це допоможе їм ліпше збагнути власні проблеми – з історією, з філософією, з мистецтвом.

Майдан і реакція на нього в Україні та за її межами порушили класичні й сучасні питання політики й етики. Як закорінити права людини й як нас мотивує ідея прав людини? Як і коли мова відкриває універсальне та як і коли вона визначає політичну відмінність? Чи існують досвіди настільки істотні,  що змінюють інтелектуальний обмін як такий? Як можлива порядність в політиці попри міжнародний безлад , внутрішньої корупції та загальної людської схильности хибити. Чи українська революція оновила Европу і відродила політичну думку а чи, можливо, революцію, як і будь-що, можуть поглинути кліше й абстракції глобалізації?  Що означає для світового порядку відродження геополітики? Чи є Майдан зривом молоді а чи закономірним проявленням історії? Чи пам’ять Майдану наближує українців до европейських тривог а чи прочиняє двері спільнотам, що спростовують стереотипи? Ось теми семи панелей, на кожній із яких зустрінуться приїжджі та місцеві інтелектуали.

Ці обговорення провадитимуться українською, російською, німецькою, французькою, польською й англійською мовами; на кожній панелі щонайменше одна особа, зокрема поміж гостей із Заходу, розмовлятиме мовою, що не є для неї рідною. У такий спосіб учасники конференції бажають висловити повагу мові як такій, але також підкреслити, що універсальні теми вимагають особливого способу роботи від усіх нас, праці, яку, сподіваємось, буде винагороджено розумінням і дружбою.

- See more at: http://krytyka.com/ua/academia/projects/events/myslyty-z-ukrayinoyu#sthash.GUCG4EXm.dpuf

Також у рамках конференції "Мислити з Україною" відбудеться "Інтелектуальний марафон у НаУКМА" – серія відкритих (потрібна реєстрація!) лекцій за участі Тимоті Снайдера, Бернара-Анрі Леві, Івана Крастева, Славенки Дракуліч, Пола Бермана.

Лекційний РОЗКЛАД:

15 травня, четвер

17:00 - відкрита лекція Тимоті Снайдера "Навіть не минуле: українські історії, російська політика, европейське майбутнє". Англійською мовою без перекладу.

Місце: Культурно-мистецький центр НаУКМА (вул. Іллінська, 9).

16 травня, п'ятниця

17:45 - Публічна лекція Бернара-Анрі Леві "Кар’єра Артуро Путіна, яку можна було спинити". Французькою мовою з синхронним перекладом.

Місце: Конґреґаційна зала, Староакадемічний корпус.

17 травня, субота

17:30 - Відкрита лекція Івана Крастева "Глобальна політика протесту". Англійською.

18 травня, неділя

11:30 - Відкрита лекція Славенки Дракуліч "Інтелектуали як погані хлопці? Роль інтелектуалів у балканських війнах". Англійською.

Місце: Центр польських та европейських студій, корпус 6.

18:30 - Публічна лекція Пола Бермана "Алексіс де Токвіль та ідея демократії". Англійською.

Місце: Конґреґаційна зала, Староакадемічний корпус.

Заповнити реєстраційну форму для відвідування відкритих лекцій можна на сайті НаУКМА.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!