У Києві - презентація британського роману про кримську депортацію

Британська письменниця та журналістка Лілі Хайд презентує у Києві україномовне видання книги "Омріяний край".

Захід, приурочений до 70-тої річниці від часу депортації кримських татар з історичної батьківщини, відбудеться за підтримки Міністерства культури та Київської міськдержадміністрації.

Організатори акції: Меджліс кримськотатарського народу, ГО "Земляцтво кримських татар у місті Києві", Британсько-українське товариство.

У травні 2014 року минає 70 років від часу депортації кримських татар з історичної батьківщини до Узбекистану, Казахстану та Росії.

В кінці 1980-х років почалося масове повернення кримських татар до Криму. Репатріація не була безболісною. Знадобилося багато терпіння і праці, аби кримські татари почали "ставати на ноги" на своїй предковічній землі.

Сьогоднішні події немов повертають колесо історії назад: багатьом кримським татарам доводиться знову залишати батьківщину.

Лілі Хайд – британська письменниця та журналістка. 10 років пропрацювала в Україні, зібрала десятки інтерв'ю про депортацію та репатріацію кримських татар, на їхній основі створила художній твір – роман "Омріяний край".

Роман був виданий у Великобританії (2008), перекладений на французьку (2011) та кримськотатарську (2013) мови. Українською роман вийшов у видавництві "Дуліби".

Презентація книги відбудеться 14 травня з 19:00 до 20:00 в "Мистецькому Арсеналі" (вул. Лаврська 10-12).

На подію запрошено провідних українських політиків, дипломатичний корпус, визначних діячів літератури, мистецтва та науки. Базовою ідеєю акції буде доброчинність, збір коштів на підтримку кримськотатарських ініціатив.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.