Спецпроект

В Художньому музеї - виставка фотографій з Майдану. ФОТО

Фонд культурної дипломатії UART та Національний художній музей України відкрили виставку (R)EVOLUTION французького фоторепортера Еріка Буве.

Про це повідомляє ArtUkraine.

Автор та організатори виставки ставили на меті зберегти пам’ять про Революцію гідності та події на Майдані у лютому 2014 року та віддати шану загиблим.

Низка робіт автора, відомого фоторепортажами із "гарячих точок", уперше була представлена широкому загалу.

"Тут, у Києві, я бачив безглуздя вбивств, я бачив гідність людей, які помирали мовчки, - розповів Буве. - Я бачив і на наступний день, що народ Майдану не святкував перемогу. Причина тому – десятки загиблих. Ця виставка - моя данина тим людям, з якими я 20 лютого перебував там на горі, за готелем "Україна".


Автор проекту Ерік Буве

Виставка є особливою з точки зору організації простору. Вона складається з трьох експозицій, розташованих зовні та всередині музею.

Перша експозиція – "Київська втома" – відображає події, що відбувалися на вул. Грушевського на початку лютого, друга – "Герої Майдану" – події 20 лютого, коли на вул. Інститутській загинула велика кількість людей. Третя ж представляє мистецьке осмислення автором київських подій з використанням спеціальної техніки фотографії.

Така задумка пов’язана з бажанням організаторів створити відкритий арт-простір, розмістити роботи безпосередньо у місці їхнього створення та залучити до перегляду виставки якомога більше людей.

Фрагмент експозиції

Символічним є те, що виставка проходить одночасно з проектом Національного художнього музею "Кодекс Межигір’я", в рамках якого експонуються так звані "скарби" з резиденції колишнього Президента України.

Відвідувачі музею зможуть потрапити на цю виставку, лише пройшовши повз роботи, присвячені Майдану.

 Оборона Консерваторії, 19 лютого 2014 року. Фото: Ерік Буве

Заступник директора Національного художнього музею Юлія Ваганова відзначила особливу важливість проекту для музею, що перебував в епіцентрі трагічниx подій.

Виставка триватиме до 8 червня 2014 року.

Автор був особисто знайомий із більшістю людей, які присутні на світлинах - у тому числі з медсестрою Марією Матвіїв, яка також взяла участь у відкритті проекту. Саме Ерік є автором вже широковідомого в Україні фото Марії, зробленого під час розстрілу 20 лютого на вул. Інститутській.

 Вулиця Інститутська, 20 лютого 2014 року. Фото: Ерік Буве

У Києві, а згодом у Львові, Ерік Буве разом із журналісткою французького журналу "Polka" зустрінуться і з іншими героями світлин, щоб почути їхні історії та зробити про них репортажі.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".