Окупаційна влада встановлює в Севастополі імперські символи

У центрі Севастополя, поряд із площею Нахімова, відкрили пам'ятник адміралу часів царської Росії Дмитру Сенявіну.

Про це повідомляє УНІАН.

У відкритті пам'ятника взяли участь "статс-секретар, заступник міністра оборон РФ Ніколай Панков, командувач Чорноморським флотом адмірал Алєксандр Вітко, і так званий "в.о. губернатора" Севастополя Сергій Міняйло.

Монумент є подарунком Міністерства оборони Російської Федерації місту-герою Севастополю.

Пам'ятник встановлено на місці знесеного кілька днів тому за вказівкою міської влади пам'ятного знаку "10 років Військово-морським Силам України" (коли в 2002 році урочисто відкривався цей пам'ятний знак, планувалося, що з часом на цьому місці буде споруджено пам'ятник, пов'язаний із ВМС України).

За даними джерела агенції, своє невдоволення у зв'язку з відкриттям пам'ятника висловлюють представники місцевої громадської організації "Діти війни", яка багато років добивалася права встановлення в цьому місці пам'ятника дітям війни, які брали участь у обороні та звільненні Севастополя (за даними організації, в роки війни в Севастополі загинули 46 школярів).

Вони вважають, що пам'ятник дітям війни має знаходитися саме тут у зв'язку з близьким розташуванням Вічного вогню біля монумента "Героїчним захисникам Севастополя в 1941-1942 рр.", біля якого школярі міста на посту №1 багато десятків років несуть почесну варту.

В організації також вважають, що логічніше пам'ятник Сенявіну було б встановити на однойменній вулиці.

Раніше повідомлялося про інші випадки встановлення пам'ятників, що прославляють імперську велич Росії, в тому числі шляхом плюндрування українських і єврейських пам'ятників на території Криму.

Так, 22 квітня повідомлялося, що в Севастополі невідомі сплюндрували пам'ятник жерствам Голокосту - вандали зафарбували написи червоною фарбою й намалювали на меморіалі герб СРСР.

Пізніше, 24 квітня, з'явилося повідомлення, що в Бахчисараї міськрада хоче створити пам'ятник "зеленому чоловічку" (представнику російських військ, що брали участь в анексії Криму).

6 травня у Севастополі на алеї міст-героїв напис "Київ" замінили на "Слов'янськ".

Дмитро Сенявін (1763-1831) — дворянин із Калузької губернії, учасник війн між Російською та Османською імперіями в 1787-1809 роках. Командувач Балтійським флотом у 1925-1930 рр.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.