В Одесі - виставка про те, як тепер живуть постраждалі від нацистів

В Одесі відбудеться відкриття пересувної виставки про долі колишніх жертв нацизму "…Немов ковток свіжого повітря".

Захід відбудеться в Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів, 11 квітня, повідомляють організатори.

Фотографії розкажуть відвідувачам про долі колишніх жертв нацизму з Білорусі, Росії і України. Також анонсують історії жертв про те, як змінила їхнє життя програма "Місце зустрічі: діалог", фінансована федеральним фондом "Пам’ять, відповідальність і майбутнє" ФРН. 

У програмі відкриття - концерт артистів Одеської філармонії та єврейського культурного центру "Бейт Гранд" (на твори композитора О.Фельцмана).

Час і місце церемонії: 11 квітня 2014 року о 14:00. Одеса, вул. Ніжинська, 77/79. Виставка триватиме два тижні. 

Нагадаємо, 11 квітня 1945 року десятки тисяч в'язнів (із 18 країн світу) найбільшого нацистського концтабору Бухенвальд повстали і визволились із смертельної неволі, протримавшись до підходу американських військ. На вшанування цієї події рішенням ООН і встановлено пам'ятну дату. 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.