Спецпроект

Презентують книгу документів "Довженко без гриму"

На "Книжковому Арсеналі" відбудеться презентація книги "Довженко без гриму: листи, спогади, архівні знахідки".

Про це у Facebook повідомляє видавництво "Комора".

Архівні знахідки, документи, листи, спогади, зібрані у цій книжці, дають змогу побачити біографію і творчість Олександра Довженка у новому світлі. Петлюрівець чи сталініст, революційний романтик чи раціональний прагматик, радянський шпигун у Німеччині чи український дипломат, що відстоює інтереси України?

У Довженковому листуванні з Варварою Криловою, Оленою Черновою, Юлією Солнцевою, Валентиною Ткаченко розгортаються складні колізії інтимних стосунків, історії кохання і зречення, зради і вірності.

Досі не публіковані мемуари сучасників дозволяють зазирнути у творчу лабораторію митця, зрозуміти витоки його режисерських задумів, автобіографічне підґрунтя сюжетів "Арсеналу", "Землі", воєнної прози, простежити особливості побутування в українській культурі авторського міфу Олександра Довженка.

У презентації візьмуть участь упорядники книги - літературознавець Віра Агеєва та кінознавець Сергій Тримбач.

Час і місце заходу: 10 квітня 2014 року, 19:00. Київ, Мистецький Арсенал, Зала 2. Вул. Лаврська, 10-12, метро "Арсенальна" або "Печерська").

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.