Спецпроект

Нью-Йоркська бібліотека виклала онлайн 20 тисяч історичних карт. СКАНИ

Нью-Йоркська публічна бібліотека відкрила для безкоштовного скачування та використання 20 тисяч історичних карт. Частина з них - карти Австро-Угорської імперії, де можна знайти плани нинішніх Буковини, Галичини й Закарпаття.

Про це повідомляють Тексти з посиланням на сайт бібліотеки.

У колекції бібліотеки переважно представлені карти США XVI-XIX століть (наприклад, карта Середньо-Атлантичних штатів і докладні схеми Нью-Джерсі і районів Нью-Йорка XVI-XX століть).

Також у ній можна знайти топографічні карти Австро-Угорської імперії 1877-1914 років, Бразилії, Парагваю, Уругваю (1860), Африки (1736), Китаю (1701), багатьох штатів, міст США різних періодів та багато інших.

Артефакти атрибутовані за спеціалістами, які їх виготовляли (видавець, топограф, гравер, інженер тощо).

Королівство Галичини й Володимирії і дистрикт Буковина (XVIII сторіччя)

Бібліотека також представила інструмент, який допоможе накласти історичне зображення в Google Maps.

 

Всі карти безкоштовні для завантаження і доступні у високій якості.

План і фасад Межигірської фаянсової фабрики (келій Межигірського Спаського козацького монастиря), 1766 рік

При публічному розміщенні співробітники бібліотеки просять підписувати їх фразою "The Lionel Pincus & Princess Firyal, Map Division, The New York Public Library".

Дивіться також інші матеріали за темою "Карти"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.