Спецпроект

Нью-Йоркська бібліотека виклала онлайн 20 тисяч історичних карт. СКАНИ

Нью-Йоркська публічна бібліотека відкрила для безкоштовного скачування та використання 20 тисяч історичних карт. Частина з них - карти Австро-Угорської імперії, де можна знайти плани нинішніх Буковини, Галичини й Закарпаття.

Про це повідомляють Тексти з посиланням на сайт бібліотеки.

У колекції бібліотеки переважно представлені карти США XVI-XIX століть (наприклад, карта Середньо-Атлантичних штатів і докладні схеми Нью-Джерсі і районів Нью-Йорка XVI-XX століть).

Також у ній можна знайти топографічні карти Австро-Угорської імперії 1877-1914 років, Бразилії, Парагваю, Уругваю (1860), Африки (1736), Китаю (1701), багатьох штатів, міст США різних періодів та багато інших.

Артефакти атрибутовані за спеціалістами, які їх виготовляли (видавець, топограф, гравер, інженер тощо).

Королівство Галичини й Володимирії і дистрикт Буковина (XVIII сторіччя)

Бібліотека також представила інструмент, який допоможе накласти історичне зображення в Google Maps.

 

Всі карти безкоштовні для завантаження і доступні у високій якості.

План і фасад Межигірської фаянсової фабрики (келій Межигірського Спаського козацького монастиря), 1766 рік

При публічному розміщенні співробітники бібліотеки просять підписувати їх фразою "The Lionel Pincus & Princess Firyal, Map Division, The New York Public Library".

Дивіться також інші матеріали за темою "Карти"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.