Джемілєва висунули на Нобелівську премію миру

Низка громадських організацій Татарстану (республіка у складі Російської федерації) висунули лідера кримських татар Мустафу Джемілєва на здобуття Нобелівської премії миру.

Серед цих організацій - Рада старійшин, Татарський громадський центр та Меджліс татарського народу, повідомляє BBC.

"Безсумнівно, Мустафа Джемілєв – один із найбільш гідних претендентів на цю престижну премію", - йдеться у спільній заяві татарських організацій.

Вони наголосили, що завдяки пану Джемілєву "кримські татари стали інтегрованою частиною українського суспільства" і "беруть активну участь у державно-політичному будівництві сучасної України".

У березні висунути пана Джемілєва на здобуття Нобелівської премії миру українську владу закликав колишній прем’єр-міністр України Євген Марчук.

Мустафа Джемілєв iз 1960-х років вів у Радянському Союзі дисидентську і правозахисну діяльність.

Він 15 років відсидів у радянських таборах, борючись за право свого народу повернутися на батьківщину з місць сталінської депортації. Очолюваний Джемілєвим кримськотатарський національний рух досяг цієї мети виключно мирним шляхом. З 1991 до 2013 року він був головою Меджлісу кримськотатарського народу.

Раніше Джемілєва вже двічі - у 2009 та 2011 роках - висували на здобуття Нобелівської премії миру.

1998 року Мустафа-ага став лауреатом щорічної правозахисної премії імені Нансена Управління Верховного комісару ООН у справах біженців, а 15 квітня 2014 року його нагородили Орденом Турецької Республіки – найвищою державною нагородою цієї країни.

22 квітня 2014 року Джемілєву, який різко виступає проти анексії Криму Росією, при виїзді з Криму невідомі люди зачитали та вручили акт про заборону на в’їзд на територію Росії до 2019 року.

Нобелівська Премія миру - одна з п'яти Нобелівських премій, заснованих заповітом шведського винахідника і підприємця Альфреда Нобеля. Вручається з 1901 року. Торічний лауреат - міжнародна Організація із заборони хімічної зброї.

Відповідно до волі Нобеля, Премія миру повинна присуджуватись фізичним особам або організаціям, які "зроблять найбільший або найкращий внесок у дружні стосунки між націями, у скасування або скорочення чинних армій та в проведення мирних зібрань".

Дивіться також:

"Россия против Мустафы Джемилева". 1976 рік

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Анексія 1783 року. Російська імперія захоплює Крим

Волзькі татари згадали, як Іван Грозний брав Казань. ФОТО

"Русский Крым"? Національний склад регіону в 1897-2001 рр.

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Про "народ-дисидент" і "розчарованих патріотів" України

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Інші матеріали за темою "Кримські татари"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.