Міграційна служба РФ не знає про заборону в'їзду для Джемілєва

Федеральна міграційна служба Росії не має у розпорядженні інформації про заборону в'їзду народному депутату України Мустафі Джемілєву на територію Росії, зокрема, у Крим.

Про це УкрІнформу повідомили у прес-службі ФМС Росії.

"Такої інформації немає. Відповідно, чому ви думаєте, що йому заборонили в'їзд у РФ? Я такий саме акт можу вам надіслати, ви мені можете надіслати. Я його бачив і тут просто нічого коментувати", - сказав представник прес-служби.

Співрозмовник агентства вважає, що акт повідомлення Джемілєву про заборону в'їзду до Росії, розміщений на сайті Меджлісу, є "просто папірцем" і не має ніякої юридичної сили.

"Це просто папірець, який хтось комусь виписав без печатки і без підпису, тут і коментарі зайві. Ми не коментуємо такі папірці", - відзначили у ФМС РФ.

У прикордонну службу ФСБ Росії для отримання коментаря додзвонитися не вдалося.

Як повідомлялося, вранці 22 квітня лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву, який перетинав адміністративно-територіальний кордон окупованого Криму з Україною, російські товариші вручили "Акт повідомлення про заборону в'їзду до Російської Федерації", датований 19 квітня.

Джемілєв назвав вручене йому "рішення" не чим іншим, як показником того, "з якою "цивілізованою" державою ми маємо справу". Він також заявив, що незважаючи на будь-які "постанови", їздитиме в Крим.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.