Схід і Південь не хочуть федералізації і не вважають Януковича президентом

На Півдні та Сході України ідею федералізації підтримують лише 24,8% населення.

Про це свідчать результати опитування КМІС, виконаного на замовлення ZN.UA.

При цьому за унітарну децентралізовану державу виступають 45.2% опитаних, 19.1% - за унітарну державу, що 8.8% - не визначилися.

У регіональному розрізі картина наступна: у Донецькій області у ідеї федералізації 38,4% прихильників, у ідеї унітарної держави з наявними правами - 10,6%, у унітарної децентралізованої держави - 41,1%.

По Харківській області ці дані розподілилися так: 32,2%, 23,3% і 39,1% відповідно; по Луганській - 41,9% (найвищий показник серед південно-східних областей), 12,4% і 34,2%.

Найбільше прихильників унітарної держави з наявними зараз правами - у Херсонській області (32,9%), унітарної децентралізованої держави - у Миколаївській області (63%).

При цьому більше двох третин (69,8%) дорослого населення південного сходу України не вважає Віктора Януковича законним президентом країни.

Немає жодної області, де віра в нелегітимність екс-гаранта була б менше половини. Лише кожен п'ятий житель (19,8%) восьми областей бачить у Януковичі легітимного президента, при цьому тих, хто не визначився - 8,5%.

У Донецькій області в Януковичі все ще вбачають гаранта 32,4% (не вважають законним - 58,2%, не визначилися - 7,9%), а в Луганській - 27,6% (відповідно - 57,6% і 12,9%), у Харківській - 12, 8%( 76,3% і 8,9%), у Запорізькій - 15,8% (73,1% та 9,6%), у Дніпропетровській - 14,8% (78% і 5%), в Одеській - 15,5% (68,4% і 11,6%).

У Миколаївській області Януковича законним президентом країни вважають 12,8%, в Херсонській - 9,1%.

Більше двох третин (69,8%) дорослого населення південного сходу України не вважає Віктора Януковича законним президентом країни. Немає жодної області, де віра в нелегітимність екс-гаранта була б менше половини. Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення ZN.UA 10-15 квітня, опубліковані в тижневику "Дзеркало тижня. Україна" в суботу. Лише кожен п'ятий житель (19,8%) восьми областей бачить у Януковичі легітимного президента, при цьому тих, хто не визначився - 8,5%. У Донецькій області в Януковичі все ще вбачають гаранта 32,4% (не вважають законним - 58,2%, не визначилися - 7,9%), а в Луганській - 27,6% (відповідно - 57,6% і 12,9%), у Харківській - 12, 8%( 76,3% і 8,9%), у Запорізькій - 15,8% (73,1% та 9,6%), у Дніпропетровській - 14,8% (78% і 5%), в Одеській - 15,5% (68,4% і 11,6%). У Миколаївській області Януковича законним президентом країни вважають 12,8%, в Херсонській - 9,1%.

Джерело: fakty.ictv.ua

Під час дослідження, яке тривало 10-15 квітня, було опитано 3232 респонденти старше 18 років в 160 населених пунктах восьми областей Півдня і Сходу.

Опитування проводилося 10-15 квітня 2014 року. Опитано 3232 респондентів у віці від 18 років у 160 населених пунктах восьми регіонів Півдня та Сходу України: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Харківської, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької, Донецької областях. Похибка вибірки не перевищує 1%.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.