80% поляків бояться Росії. СОЦІОЛОГІЯ

Громадяни Польщі відчувають найбільшу загрозу для незалежності їхньої країни за останні майже 25 років. Раніше вони боялися Німеччину, але зараз небезпеку очікують з боку Російської Федерації. Україну бояться 4% поляків, ФРН - 7%, Росію - 80%.

Про це свідчать результати опитування, проведеного на початку квітня польським Центром дослідження громадської думки (СBOS), повідомляє УНІАН.

47% з близько тисячі опитаних дорослих поляків сказали, що відчувають загрозу для Польщі - проти 41%, які мають протилежну думку, та 12%, котрі взагалі не мають точки зору з цього приводу.

"Зараз відчуття небезпеки серед поляків є найбільше з 1991 року - тоді були зафіксовані близькі до нинішнього рівня 44%", - відзначає СBOS, зауважуючи, що кількість громадян Польщі, котрі відчувають загрозу, різко зросла за останні місяці.

При цьому 80% опитаних поляків вважають, що найбільша небезпека може бути з боку росіян.

СBOS відзначає різке збільшення кількості польських громадян, котрі бояться Росії - на тлі зменшення тих, хто відчуває загрозу з боку Німеччини, яку зараз бояться лише 7% опитаних в порівнянні з 88% у 1990 році, коли Польща розпочала ринкову трансформацію.

Україну бояться лише 4% опитаних.

Майже половина з усіх опитаних бачать загрозу, пов'язану з економічною залежністю Польщі, близько третини бояться мілітарної агресії та майже 20% вважають, що польська держава може втратити політичну незалежність.

Понад 80% поляків підтримують членство Польщі в НАТО та близько 65% виступають за збільшення військової присутності сил Альянсу на польській території.

Як відомо, у липні 2013 року соцопитування CBOS показало, що 64% поляків вірять у можливість знайти спільну мову між поляками та українцями.

Дивіться також інші матеріали за темами "Соціологія" і "Польща"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.