Спецпроект

У Музеї історії Києва покажуть картини, украдені владою і биті тітушками

Музей історії Києва вперше експонує полотна вітчизняних класиків живопису, що були відібрані на "тимчасове користування" і з 2012 року знаходились у КМДА і режимних приміщеннях Державного управління справами.

Зараз вони повернені у фонди Музею і знов стали відкриті для киян і гостей міста, повідомляє Музейний простір.

В експозиції переважають міські пейзажі, особливо зображення Києва недавніх часів.

Серед провідних тем київських пейзажів другої половини ХХ століття – війна і її  руйнівні наслідки, відбудова та поява нових районів, старі пам’ятки, схили Дніпра, парки міста.

Жанр переживає свій справжній розквіт в творчості видатних живописців Сергія Шишка, Миколи Глущенка, Федора Коновалюка, в "офіційних" панорамах Василя Чегодара і ліричних полотнах Михайла Вайнштейна.

Особливої уваги заслуговує грандіозний цикл Сергія Шишка під промовистою назвою "Київ – улюблене місто".

Протягом майже півстоліття художник фіксував зміни, що відбувалися в Києві, спостерігав за тим, як позначаються в міському пейзажі різні пори року.

Сергій Шишко, створивши справжню "київську сюїту". Микола Глущенко, вихований на кращих традиціях французького живопису кінця ХІХ  та першої половини ХХ століть, працював в різних жанрах – від пейзажу-етюду, що зберігає безпосередність та свіжість натурного погляду, до пейзажу-картини із завершеним та узагальнено-декоративним вирішенням образу.

 

В київських краєвидах Глущенка в першу чергу приваблюють тонкі нюанси сезонних змін, пора цвітіння та буяння життєвих сил природи у київських парках та передмістях.

Учень видатного художника Івана Їжакевича, Федір Коновалюк продовжив і розвинув кращі здобутки свого вчителя - камерність інтонації, вишукану гармонію кольорів, тонку деталізацію, і одночасно невимушеність обраного мотиву.

 

Олександр Хвостенко-Хвостов — авангардист, творець агітаційних плакатів і художньої реклами, видатний театральний художник. Особливу цінність складають дві його картини, написані в 1950-х роках: "Київ. Дахи" і "Площа Богдана Хмельницького".

Об’єднані темою Києва, представлені іменами провідних художників, пейзажні твори виявляють найхарактерніші риси українського мистецтва ХХ сторіччя.

Завершують експозицію твори сучасних київських митців.

Час і місце: 15 квітня 2014 року,  18:00. Київ, вул. Хмельницького, 7 (метро "Театральна").

Під час вернісажу будуть продемонстровані унікальні фотокадри творів з фондів музею історії Києва, що знаходились на збереженні в Українському домі і були варварськи пошкоджені і пограбовані під час захвату Українського дому "тітушками" 18-19 лютого 2014 року.

Таким чином, окрім "вцілілих і повернених" експонатів музею, відвідувачі зможуть подивитися на твори, що потерпіли від сучасних вандалів і вже ніколи не стануть такими, якими були.

Під час презентації відбудеться виступ київських музикантів, лауреатів міжнародних і всеукраїнських конкурсів, піаніста Олександра Москальця і співачки Ганни Гури (сопрано).

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.