Польський Інститут національної пам'яті проігнорує Рік Польщі в Росії

Інститут національної пам'яті Польщі не візьме участі в заходах, які проводяться з нагоди року Росії в Польщі і Польщі в Росії.

Про це повідомляє Польське Радіо.

На думку ІНП, змінилася "сама концепція подій" в рамках російсько-польського року.

"Рішення [не брати участі в заходах] було прийнято ще 5 березня", - зазначив керівник канцелярії президента ІНП Кшиштоф Персак.

За словами представників ІНП Польщі, у світлі подій в Україні не можна робити вигляд, нібито нічого не трапилося, особливо у сфері історичної пам'яті.

"[Історичні] аналогії щодо анексії Криму і подальших агресивних дій Росії виникають одразу", - зазначив Персак.

За його словами, Інститут національної пам'яті Польщі вже навіть підготував програму заходів - серед них історичні вистави та спільні публікації авторів з обох країн. Але в нинішній ситуації ІНП не братиме участі в жодних заходах, наголосив керівник канцелярії.

Тим часом в МЗС Польщі повідомили, що планується до мінімуму урізати політичну частину заходів, зберігши натомість культурну складову і взаємодію на громадському рівні - щоб сприяти "діалогу між пересічними поляками та росіянами".

Низка заходів в рамках Року Польщі в Росії і Року Росії в Польщі має відбутися у 2015 році.

"Інститут національної пам'яті - Комісія з розслідування злочинів проти польського народу" - науково-дослідний інститут у Польщі з функціями слідства і обвинувачення. Створений у 1998 році, підпорядковується польському парламенту.

Завдання ІНП - збереження і каталогізація документів спецслужб соціалістичної Польщі, розслідування нацистських і комуністичних злочинів, просвітницька діяльність [на історичному полі].

ІНП складається з чотирьох підрозділів - освітнього, архівного, люстраційного і слідчого. Часові рамки, в межах яких працює інститут - з 1939-го по 1989 рік включно. Штат (разом із регіональними філіями) - 2000 людей.

Дивіться також:

Інститут нацпам'яті Польщі видав комікси про убивство нациста. СКАН

Президент ІНП: "Зібрано 123 томи матеріалів про злочини проти поляків"

Третина поляків прощає українців за історичні образи. Соціологія літа 2013 року

Патріарх РПЦ: "Визволення від Польщі - те саме, що від Гітлера"

ІНП змусив прибрати з польського ефіру рекламу з Леніним. ВІДЕО

Російські фани обурили поляків "історичним плакатом". ФОТО

РПЦ і польський Костел підписали заяву про примирення

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.