Польський Інститут національної пам'яті проігнорує Рік Польщі в Росії

Інститут національної пам'яті Польщі не візьме участі в заходах, які проводяться з нагоди року Росії в Польщі і Польщі в Росії.

Про це повідомляє Польське Радіо.

На думку ІНП, змінилася "сама концепція подій" в рамках російсько-польського року.

"Рішення [не брати участі в заходах] було прийнято ще 5 березня", - зазначив керівник канцелярії президента ІНП Кшиштоф Персак.

За словами представників ІНП Польщі, у світлі подій в Україні не можна робити вигляд, нібито нічого не трапилося, особливо у сфері історичної пам'яті.

"[Історичні] аналогії щодо анексії Криму і подальших агресивних дій Росії виникають одразу", - зазначив Персак.

За його словами, Інститут національної пам'яті Польщі вже навіть підготував програму заходів - серед них історичні вистави та спільні публікації авторів з обох країн. Але в нинішній ситуації ІНП не братиме участі в жодних заходах, наголосив керівник канцелярії.

Тим часом в МЗС Польщі повідомили, що планується до мінімуму урізати політичну частину заходів, зберігши натомість культурну складову і взаємодію на громадському рівні - щоб сприяти "діалогу між пересічними поляками та росіянами".

Низка заходів в рамках Року Польщі в Росії і Року Росії в Польщі має відбутися у 2015 році.

"Інститут національної пам'яті - Комісія з розслідування злочинів проти польського народу" - науково-дослідний інститут у Польщі з функціями слідства і обвинувачення. Створений у 1998 році, підпорядковується польському парламенту.

Завдання ІНП - збереження і каталогізація документів спецслужб соціалістичної Польщі, розслідування нацистських і комуністичних злочинів, просвітницька діяльність [на історичному полі].

ІНП складається з чотирьох підрозділів - освітнього, архівного, люстраційного і слідчого. Часові рамки, в межах яких працює інститут - з 1939-го по 1989 рік включно. Штат (разом із регіональними філіями) - 2000 людей.

Дивіться також:

Інститут нацпам'яті Польщі видав комікси про убивство нациста. СКАН

Президент ІНП: "Зібрано 123 томи матеріалів про злочини проти поляків"

Третина поляків прощає українців за історичні образи. Соціологія літа 2013 року

Патріарх РПЦ: "Визволення від Польщі - те саме, що від Гітлера"

ІНП змусив прибрати з польського ефіру рекламу з Леніним. ВІДЕО

Російські фани обурили поляків "історичним плакатом". ФОТО

РПЦ і польський Костел підписали заяву про примирення

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.