Хочуть зняти кіно про поранених на Майдані

Програма "Громадське здоров’я" Міжнародного фонду "Відродження", яка надає допомогу постраждалим під час акцій протесту у Києві у січні та лютому 2014 року, пропонує охочим журналістам створити фільм про цих людей.

Про це повідомляє Інститут розвитку регіональної преси.

Програма "Громадське здоров'я" сприяла діагностиці, лікуванню, проведенню операцій та психологічній реабілітації більше ніж 100 простих українців – вчителів та музикантів, архітекторів та будівельників, колишніх афганців та студентів, йдеться у повідомленні інституту.

Наразі у програмі зберігається велика кількість історій про героїв, які приїздили на Майдан, аби щодня творити історію країни.

"Програма готова надати журналістам ці всі історії, познайомити з героями, які наразі знаходяться в лікарнях, одужують від важких поранень, і не втрачають віри й оптимізму", йдеться в релізі.

Розшукуються журналісти і знімальні групи, які б хотіли й могли створити документальну стрічку або документальну серію про людей, які відстояли свободу й незалежність країни.

Контакти для журналістів: Олена Кучерук – (044) 461-97-09, kucheruk@irf.kiev.ua.

Нагадаємо, тиждень тому істориків і студентів профільних спеціальностей запрошували долучитися до проекту "Усні історії медиків Майдану", мета якого - документувати свідчення волонтерів медичних бригад, котрі працювали на передовій під час акцій протесту.

Дивіться також інші матеріали за темою "Майдан"

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.