Спецпроект

МУЗЕЙНИКИ: СТАРОДРУКИ З МІЖГІР'Я - НЕ З ДЕРЖАВНИХ КОЛЕКЦІЙ

Працівники Національного музею книги і друкарства стверджують, що журналісти Громадського ТБ помиляються, коли кажуть про музейне походження знайдених у маєтку екс-президента Януковича старовинних книжкових видань.

Про це йдеться в коментарі експертів, який оприлюднила на своїй Facebook-сторінці директор музею Валентина Бочковська.

"Прошу озвучити на громадському ТВ коментар щодо статті вашого колеги Дмитра Гнапа "Найбільша крадіжка Януковича", - написала Бочковська. -  Мені особисто вдалося побачити ці книги, про які йдеться в статті, оскільки ми були офіційно запрошені для експертизи цих видань y присутності медіа".

Як відомо, у Межигір'ї були знайдені стародруки, зокрема, й виданий 1574 року у Львові Іваном Федоровим "Апостол" - першу друковану книгу в Україні.

Експерти, серед яких були також заступник директора музею, член Комісії з повернення культурних цінностей Людмила Хауха і громадський діяч Тарас Компаніченко, запевнили, що жодна зі знайдених книжок не належить Музею книги і друкарства.

"В музеї зберігається та експонується один примірник львіського видання "Апостола" 1574 року, - підкреслила Бочковська. - З часу створення музею інших примірників "Апостолу" Івана Федорова в колекції музею ніколи не було".

За словами музейника, в наукових колеціях світу нині зберігається 118 примірників цього видання "Апостола". Відомо також, що книга, видана в 1574 році накладом приблизно в 1300 примірників, зберігається в багатьох приватних колекціях та регулярно з'являється на аукціонах.

Бочковська додала, що на жодному зі стародруків, знайдених у Межигірї, немає відповідних позначок та штампів державних музеїв та колекцій - тож, можливо, книги "знаходились у приватних колекціях та були подаровані чи придбані на аукціонах".

За її словами, виявлені в Межигір'ї книги також оглянули спеціалісти з Національної бібліотеки ім. Вернадського, зауваживши, що їхніх книг там немає.

"Зважаючи, на вищесказане, вважаємо, що інформація викладена некоректно щодо музеїв та наукових установ, оскільки до нас пан Гнап не звертався, не перевіряв інформацію, і, на жаль, не володіє темою", - наголосила музейник.

Дивіться також: "Історія української книги в експонатах Музею друкарства. ФОТО"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.