ВР визнала кримських татар корінним народом України

Верховна Рада гарантує дотримання прав кримськотатарського народу у складі України.

За відповідну заяву проголосували 283 депутати, повідомляє УП.

"Україна гарантує збереження та розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу як корінного народу та всіх національних меншин України", - сказано у заяві.

"Україна гарантує захист та реалізацію невід’ємного права на самовизначення  кримськотатарського народу у складі суверенної і незалежної Української держави", - говориться в документі.

Крім того, Україна визнає Меджліс повноважним представником кримськотатарського народу [Меджліс кримськотатарського народу є виконавчим органом Курултаю - вищого представницького зібрання кримських татар].

Верховна Ради також заявляє про свою підтримку Декларації ООН про права корінних народів.

Парламент також доручив Кабміну терміново подати проекти законів України, нормативно-правових актів України, які визначають та закріпляють статус кримськотатарського народу як корінного народу України.

Кабмін має розробити практичні механізми взаємодії між органами виконавчої влади України та Меджлісом кримськотатарського народу.

Крім того, Україна "рішуче засуджує будь-які спроби обмеження політичних та соціальних прав, громадянських свобод, громадян України, які проживають в АР Крим різної етнічної приналежності, зокрема, українців, росіян, кримських татар, вірмен, болгар, греків, німців, караїмів, кримчаків, що спостерігаються внаслідок проведення антиконституційного референдуму в АР Крим".

Як відомо, 17 березня 2014 року заступник голови Меджлісу закликав українську владу визнати кримських татар корінним народом України.

16 березня розпущений Верховною Радою України парламент Криму проголосив регіон "незалежною державою" – Республікою Крим – і звернувся до Російської Федерації з пропозицією прийняти її до складу Росії.

За даними самопроголошеної кримської влади, на "референдумі" за приєднання до Росії висловилися майже 97% тих, хто взяв участь у голосуванні. Україна і міжнародна спільнота називають "референдум" нелегітимним. З кінця лютого Росія проводить військову окупацію Криму.

У вересні 2013 року директор Центрального музею Тавриди (головного бюджетного закладу півострова) Андрій Мальгін випустив книгу, у якій назвав російських козаків, які пішли служити Гітлеру, "кримськотатарськими добровольцями".

У червні 2013 року у Криму за бюджетні кошти випустили посібник для шкіл, де стверджувалося, що під час Другої світової кримські татари "поголовно перейшли на бік ворога".

У травні 2013 року генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв виправдав сталінську депортацію 1944 року, звинувативши кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ. За два тижні Андрєєва змінили на іншого генконсула.

У 2012 році лідер КПУ Петро Симоненко заявив, що депортація Сталіним кримських татар - це благо для кримськотатарського народу.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кримські татари"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.