Спецпроект

У Пінчука - виставка про Чорнобиль

PinchukArtCentre представляє проект "(Де-)Конструкція. Реальність і вигадка" - виставку, яка пропонує до уваги відео роботи Крістіана Марклея (США), Діани Татер (США) та П’єра Юіга (Франція).

Про це повідомляє сайт ПінчукАртЦентру.

Три масштабні відеоінсталяції поєднані темою конструювання та/ або деконструювання культурно обумовлених уявлень. Присутня у творах напруга між дійсністю і вигадкою змушує глядачів переглянути своє ставлення до цих категорій.

Фільм "Перехресний вогонь" Крістіана Марклея, який був створений у 2007 році і вперше продемонстрований у PinchukArtCentre у 2008 році – це чотирьохканальне відео, в якому різні люди стріляють з різного типу зброї.

Це колаж образів, запозичених із американських вестернів і фільмів про війну. Аудіовізуальна композиція "Перехресного вогню" деконструює здійснення пострілу, дозволяючи глядачам раціоналізувати їхні емоційні й фізичні реакції на нього, а також вказує на їхній страх перед насильством і зачарованість ним.

Відеоробота "Чорнобиль" (2011) Діани Татер, спроектована на шість екранів, показує зону Чорнобильської ядерної катастрофи і занепад, що продовжується на території, яка досі не підлягає відновленню. Проекції відео оточують глядачів з усіх боків, тож інсталяція створює враження повного занурення, котре порушується лише тінями самих спостерігачів.

Робота П’єра Юіга "Тіло і хмарка" ("The host and the cloud"), 2010, з’явилась в результаті річного експерименту, який включав в себе низку подій, організованих художником у колишньому приміщенні Національного музею народного мистецтва і традицій у Парижі.

Цей фільм пропонує ознайомитися із задокументованими експериментами, в яких Юіг створював умови, що змушували учасників його перформансу та запрошених глядачів осмислювати моменти напруги між реальністю та фікцією, власне подією та її ігровим відтворенням.

Виставковий проект представлено на огляд з 7 лютого до 27 квітня 2014 року.

Дивіться також інші матеріали за темою "Чорнобиль"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.