Громадськість розповіла, яким має бути новий міністр культури

Представники культурної сфери назвали критерії, яким мусить відповідати кандидатура на посаду міністра культури України. Серед ключових вимог - відсутність попереднього досвіду державної служби.

Про це йдеться у відповідній петиції, під якою станом на 01:00 26 лютого вже підписалося 800 осіб.

Автори звернення вимагають від народних депутатів узяти до уваги негативний досвід останнього десятиліття, коли на посаду міністра культури України призначали або бюрократів радянського зразка, або лояльних до влади митців без управлінського досвіду.

"Лише зрозумілі критерії, які підтримує і з якими погоджується фахове середовище, експертна спільнота і громадськість разом із представниками законодавчої та виконавчої влади, дозволять прийняти ефективне кадрове рішення й уникнути численних помилок минулого", наголошується у зверненні.

На думку підписантів, кандидатура міністра культури України має відповідати таким критеріям:

- Тривалий досвід впровадження інновацій та ефективного управління в царині культури: створення і/або управління культурними інституціями, програмами, довгостроковими проектами, вагомими для культурної спільноти і/або аудиторій культури.

- Обізнаність із європейським досвідом розвитку культури та культурної політики, що має бути засвідчене відповідними публікаціями або освітою, практичною діяльністю, участю в аналітичних проектах тощо.

- Реноме чесного управлінця та довіра професійної спільноти.

- Відсутність попереднього досвіду держслужби.

- Кандидат повинен публічно задекларувати власну волю до реформування галузі культури, впровадження принципів демократії, прозорості та громадського контролю діяльності ввіреного йому  міністерства.

"Культура поряд із освітою відіграє ключову роль у формуванні державотворчих цінностей суспільства та його ідентичності, - підкреслюють автори звернення. - Саме культура визначає, як суспільство мислить, діє та бачить своє майбутнє. Сфера культури є надзвичайно резонансною і помилка тут коштуватиме надзвичайно дорого".

Серед тих, хто вже підписав петицію - Оксана Забужко, Сергій Жадан, Андрій Курков, Ірина Славінська, Влада Осьмак, Алевтина Кахідзе, Олександр Ройтбурд, Віра Агеєва, Владислав Троїцький і ще сотні громадян і діячів культури та освіти.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.