Спецпроект

Музейники просять зберегти для історії повстанську катапульту

Національний художній музей України (НХМУ) просить громадян зберегти катапульту, яку використовували для оборони Майдану, для її подальшої музеєфікації.

Про це Історичній Правді повідомила головний зберігач фондів НХМУ Юлія Литвинець.

Музейники просять забезпечити збереження саморобного метального пристрою "як цінного історичного та художнього об'єкту", ідеться у зверненні працівників.

За словами головного зберігача, зброю самооборони бажано передати в НХМУ, щойно вона "перестане виконувати охоронну функцію".

Литвинець також додала, що музейники планують поповнити свої фонди й іншими експонатами. Досі працівники НХМУ, який тривалий час були в епіцентрі протистояння (вул. Грушевського, 4), були зайняті збереженням музею.

 Звернення працівників НХМУ

Як відомо, оборонці Майдану використовували у протистоянні з силовиками саморобні метальні пристрої - рогатки, катапульти, требушети, газові гармати тощо.

Частину з цих знарядь міліціонери знищили під час сутичок. 20 лютого протестувальники сконструювали черговий требушет, який використовували для оборони площі.

Дивіться також: "Як нам музеєфікувати Євромайдан"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.