Нацисти хотіли використовувати у війні комарів - дослідник

Нацисти досліджували можливість використання у Другій світовій війні комарів, інфікованих малярією. Про це заявив доктор Клаус Рейнгардт з Тюбінгенського університету (ФРН) після роботи в архівах Ентомологічного інституту концентраційного табору Дахау.

Учений з'ясував, що тамтешні біологи шукали комарів, здатних добре виживати поза своїм природним середовищем існування, повідомляє ВВС.

У статті, опублікованій в журналі Endeavour, дослідник припускає, що цих комах могли поширювати на ворожій території.

Ентомологічний інститут в Дахау заснував у 1942 році Гайнріх Гіммлер, керівник СС.

Організація, як вважається, вивчала захворювання, які переносяться комахами, - на кшталт тифу, від якого страждали багато в'язнів Дахау.

Але доктор Райнхард знайшов докази того, що в інституті також досліджували певний вид комарів, здатних обходитися без їжі і води протягом чотирьох днів.

Їх можна було би заразити малярією, а потім розсіяти над ворожою територією з літаків. Такі комарі могли би досить довго виживати і заразити велику кількість людей, припускає дослідник.

На його думку, німецькі науковці вивчали можливе використання малярії, котра передається через комарів, в якості біологічної зброї.

Наразі невідомо, чи є зв'язок між роботою Ентомологічного інституту і дослідами доктора Клауса Шилінга, котрий зумисне заражав в'язнів малярією і був страчений після війни.

Дивіться також інші матеріали за темою "Третій рейх"

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.