АНОНС: виставка старожитностей з колекції Ющенка

В Національному заповіднику "Софія Київська" відкривається виставка українських старожитностей з колекції Віктора Ющенка.

Виставка має назву "Основи" і присвячена 60-річчю третього президента України, повідомили ІП організатори заходу.

23 лютого 2014 року Ющенко особисто презентуватиме свою колекцію, збирану протягом багатьох років.

Музей української спадщини Віктора Ющенка включає селянські ікони, сакральну скульптуру, гуцульські скрині, текстиль, кераміку, хрести, писанки, різьблення (сідла, ярма, вози), посуд, одяг, рушники, килими. Основу колекції складають предмети трьох століть кінця ХVIII - початку ХХ століття.

Виставка проходитиме з 24-го лютого до 23 березня 2014.

Куратор виставки – Лідія Лихач, дизайнери – Олег Грищенко та Микола Шток

Організатори: Інститут Президента Віктора Ющенка, Національний заповідник "Софія Київська", Родовід-Галерея.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.