Спецпроект

ФОРМУЄТЬСЯ НОВА ГРОМАДСЬКА РАДА ПРИ МІНКУЛЬТІ

Ініціативна робоча груп запрошує "представників громадських, релігійних, благодійних організацій, професійних спілок та їх об’єднань, творчих спілок, асоціацій, організацій роботодавців, недержавних засобів масової інформації та інших непідприємницьких товариств і установ, легалізованих відповідно до законодавства України" для подачі заявок для участі в установчих зборах з формування нового складу Громадської ради при Міністерстві культури України.

Про це повідомляє прес-служба Мінкульту.

Для участі в установчих зборах до ініціативної групи подається заява у довільній формі, підписана уповноваженою особою керівного органу інституту громадянського суспільства, нагадують чиновники.

До заяви додаються:

- рішення керівника інституту громадянського суспільства, якщо інше не передбачено його установчими документами, про делегування представника для участі в установчих зборах, посвідчене печаткою (у разі наявності);

- біографічна довідка делегованого представника інституту громадянського суспільства;

- копії документів, що підтверджують легалізацію інституту громадянського суспільства;

- інформація про результати діяльності інституту громадянського суспільства протягом останніх двох років.

Останній день подачі заявок - 18 січня 2014 р.

Заявки надсилаються на адресу Ініціативної групи за адресою: 01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19.

Установчі збори відбудуться 28 січня 2014 року у приміщенні Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського.

Час проведення: з 11-00 до 13-00. Реєстрація учасників: з 10-00 до 11-00.

Місце проведення: м. Київ, м. Київ, вул. Архiтектора Городецького 1-3/11, 3 поверх (Малий зал).

Додаткову інформацію можна отримати за телефоном 235-22-33 (Людмила Фролова) або електронкою lfrol@mincult.gov.ua.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.