Причина "революційного" повалення Леніна - відсутність самоврядування у Києві

Наявність у Києві невеличкого пам'ятника Леніну поруч із великим меморіалом Незалежності на Майдані була прикладом того, що у столиці є толерантність між людьми різних політичних поглядів.

Про це Історичній Правді повідомив київський краєзнавець Михайло Кальницький.

"Не для того зараз відбуваються ці грандіозні події [Євромайдан - ІП], щоб одна частина України демонструвала своє торжество над іншою, - наголосив краєзнавець. - Не знищенням пам'ятників зараз треба займатися".

За словами Кальницького, європейська традиція - це пошуки примирення, а не нагнітання протистояння.

"Ініціатори повалення монументу зробили демонстративний учинок: мовляв, ми перемогли і не збираємося шукати компромісу з українцями інших поглядів", - додав історик, який бере участь в акціях Євромайдану.

Також краєзнавець зазначив, що монумент Леніну був позбавлений статусу пам'ятки національного значення рішенням уряду Тимошенко у 2009 році "з політичних міркувань" - після того, як йому відбили гранітного носа.

Голова підкомітету з питань охорони культурної спадщини Комітету з питань культури й духовності ВР Олександр Бригинець додав у коментарі ІП, що монумент мав статус пам'ятки місцевого значення і перебував на балансі Шевченківської РДА.

"Неодноразові спроби прибрати пам'ятник гальмувалися відсутністю політичної волі", - заявив нардеп, який раніше очолював постійну комісію Київради з питань культури.

За словами Бригинця, рішення про перенесення пам'ятника з бульвару Шевченка мала прийняти або Шевченківська райрада міста Києва, або Київська міська рада.

"Але Партія регіонів ліквідувала районні ради у столиці, а Київрада має сумнівну легітимність, - наголосив депутат. - Це й стало причиною того, що пам'ятник було прибрано не органами місцевого самоврядування, а революційними масами".

У неділю в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка. Відповідальність за вчинену молодиками у масках акцію взяла на себе партія "ВО "Свобода".

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник більшовицького перевороту в Російській республіці (осінь 1917 року), ідеолог створення СРСР.

В серпні 2013 року Новоград-Волинська міськрада вирішила демонтувати пам'ятник Леніну на центральній площі міста. У червні 2013 року депутати Сумської міськради проголосували за демонтаж двох монументів Леніну в місті.

У лютому 2013 року року активісти партії "ВО "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

У лютому 2012-го комісія Київради з питань культури та туризму відмовилась прийняти пам’ятник Леніну на бульварі Шевченка до комунальної власності міста Києва.

У листопаді 2011 року нардеп від КПУ Євген Царьков заявив, що комуністи відновили в Україні 80 пам'ятників Леніну.

Дивіться також інші матеріали за темами "Ленін" та "Вандалізм"

Година папуги. Ґеббельсівська пропаганда

«А якщо Ґеббельс за всім тим стоїть, за катинським вбивством?! Бо то був такий момент, коли всі думали: може, це німці зробили? Але в короткому часі зорієнтувалися, що німці не брешуть. Цього разу вони кажуть правду».

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР