"СВОБОДА" ХОЧЕ ПЕРЕЙМЕНУВАТИ ЖОВТНЕВИЙ У ПАЛАЦ СВОБОДИ

На загальних зборах штабу Жовтневого палацу, де розміщуються активісти Євромайдану, ухвалено рішення перейменувати споруду в Палац Свободи.

Про це повідомляють Коментарі.

На зборах учасники пропонували близько десяти різних назв.

"Серед варіантів були: "Палац грудневого повстання", "Фортеця народної влади", "Народна фортеця", "Палац соборності", "Палац державності" та багато інших", - зазначив комендант споруди, народний депутат Руслан Зелик (партія "ВО "Свобода").

За словами коменданта, перейменування будівлі – символ народної непокори, повстання, волелюбства і прагнення справедливости.

За повідомленням партійної прес-служби, планується лобіювати питання офіційного перейменування будівлі. Зараз палац офіційно називається "Міжнародний центр культури та мистецтв".

Колишній Жовтневий палац на вулицi Інститутській у Києві збудовано архітектором Вікентієм Беретті в 1842 році. До 1917 році в будівлі розміщувався Інститут шляхетних дівчат, який дав ім'я вулиці.

Інститут шляхетних дівчат (угорі) на початку XX cторіччя

У 1920-30-х роках у палаці розташовувалися ЧК та НКВД. Підвали споруди були місцем тортур і масових розстрілів. Звідси відправляли на страти і вивозили трупи розстріляних для поховання у Биківнянський ліс.

Під час Другої світової війни палац зазнав значних пошкоджень. Будинок відбудували у 1950-х як місце для проведення культурних заходів. Тоді ж він отримав назву Жовтневий палац.

У 1990-х роках Жовтневий палац було офіційно перейменовано в Міжнародний центр культури і мистецтв.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.