Спецпроект

У Запоріжжі відкрився музей тюремного життя. ФОТО

Усі експонати надала пенітенціарна служба Запорізької області.

Про це пише 061.ua.

Тюремні ланцюги та колодки, заточки, схованки для телефонів - ціла історія світу ув'язнених. Експонати, представлені у музеї, відображають історію пенітенціарної служби від дореволюційних часів до наших днів.

 

 

"Тюремна система за весь час свого існування зазнала безліч перетворень. При цьому змінювалися умови утримання ув'язнених, створювалися нові моделі діяльності системи" , пояснюють у прес - службі Кримінально-виконавчої служби Запорізької області.

 

Так, у 18 столітті набули популярності колодки - дерев'яна конструкція в кілька метрів завдовжки, з отворами для рук і ніг. Ув'язнених заковували в колодки на час сну.

 

В Олександрівську (назва Запоріжжя до 1921 року) справжня в'язниця з'явилася тільки  у 1806 році. Протягом всого 1906 року в ній утримувався Нестор Махно. Історики стверджують, що на той час під повітову в'язницю орендували великий кам'яний льох. Саме таку камеру відтворили місцеві майстри в приміщенні музею, помістивши туди воскову фігуру Нестора Махна.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.