Спецпроект

В Одесі відкрився музей коньячної справи. ФОТО

Приміщення закладу освітлює люстра з 20 тисяч коньячних пляшок.

Про це пише dumskaya.net.

Експозиція розміщена в прохолодних підвалах між купажним і розливним цехами одеського заводу коньяку.

Переміщаючись по підземних залах, відвідувачі знайомляться з історією благородного напою, дізнаються тонкощі процесу його виробництва - як вирощується виноград , як роблять бочки і як правильно витримувати коньяк.

 

Серед найцікавіших експонатів музею - справжній шарантской аламбіках ( придуманий на батьківщині коньяку мідний самогонний апарат, практично не змінився з XVI століття ) . Шістнадцять старших сестер цього пристрою переганяють вино в коньячний спирт в Великодолинском, де знаходиться найбільший в Європі цех спиртокуріння.

 


Авторам музею вдалося навіть відтворити за кресленнями 1912 повнорозмірну модель дореволюційної конки, яка курсувала по одеських вулицях з рекламою коньяку.

Серед великої колекції всіляких коньяків є справжній скарб - пляшка благородного напою, розлитого в 1900 році. Імовірно, саме цей коньяк був представлений в 1900 році на виставці в Парижі.

Напій за сто років частково випарувався, але сама пляшка відмінно збереглася. Вартість цього експонату оцінюється в декілька сотень тисяч доларів.

 

Колись підвал, в якому розміщено музей, з'єднувався з катакомбами. Директор музею Олена Варивода розповідає, що до революції через підземні виробки сюди частенько проникали заповзятливі жителі Молдаванки, розкрадаючи алкогольні багатства заводу.

Зараз катакомби під заводом закриті, як і нижній ярус льохів. Залишилися тільки ведуча вниз ліфтова шахта. Відвідувачі кидають в неї монетки - "щоб повернутися ".

Крім постійної експозиції, у музеї є зал для виставок, концертів та інших культурних подій, кінозал і, звичайно ж, зал дегустації.

Дивіться також інші матеріали за темою "Алкоголь"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.