Спецпроект

На честь засновника фабрики Петриківського розпису відкрили музей

Музей Федора Панка у селищі Петриківка на Дніпропетровщині прийняв перших відвідувачів.

Про це пише ukrinform.ua.

Український майстер народного декоративного розпису все життя прожив у рідному селі Патриківка. У 1958 році він заснував і очолив першу і єдину в Україні та світі фабрику петриківського розпису "Дружба". Також він сприяв відродженню, визнанню та розквіту традиційного народного живопису з Петриківки.

Для залучення більшої кількості туристів до Петриківки, окрім відкриття Музею Федора Панка, у селі  планується проведення традиційного міжнародного фестивалю-ярмарку "Петриківський дивоцвіт". Також місцеві майстри розробляють навчальні програми Петриківського розпису для дитсадків, школ та вишів України.

Як відомо, у грудні 2013 року Петриківський розпис включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. 

До 20 січня 2014 року у Києві триватиме виставка Петриківського розпису у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва на території Києво-Печерської лаври.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.