Спецпроект

Документи про Тараса Шевченка будуть доступні в інтернеті

До 200-річчя від дня народження поета архівісти готують унікальну виставку. Вона відкриється 27 лютого 2014 року в Українському домі.

Про це пише ukurier.gov.ua.

Експонати нададуть Укрдержархів та музеї, де зберігаються документи про життя та творчість великого поета. Зокрема,  Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв представить автографи віршів "Бандуристе! Орле сизий..." (1840 рік), листування Шевченка з викладачем П. Корольовим та актором М. Щепкіним.

В архіві-музеї зберігаються також копії та фотокопії матеріалів про слідство щодо поета, про його смерть, а також документи про заборону видань "Кобзаря", вилучення збірки з вищих навчальних закладів та їх конфіскацію із книгарень Києва та інших міст (1911, 1914 роки), матеріали про пожертвування коштів на спорудження пам’ятника Шевченку в Києві за 1907—1917 роки.

Ще одна тематична добірка архівних документів відобразить життя закріпаченої родини Шевченків, складне дитинство Тараса. Окремо акцентується на постаті Павла Енгельгардта, на безправному становищі кріпаків. Інша частина експозиції сконцентрує документи, пов’язані з перебуванням Тараса  Шевченка в Україні в 1843—1847 pоках: спілкування з діячами української культури, робота над серією офортів "Живописна Україна".

Окрема група документів має висвітлити події, пов’язані зі смертю Поета, організацію його перепоховання на Чернечій горі. Завершальний пакет матеріалів покаже, як зберігалася пам’ять про Шевченка в Україні та за її межами після заборони його вшанування з нагоди 50-річчя смерті та 100-річчя від дня народження (1911, 1914).

Окремо слід відзначити роботу працівників державних архівів Київської, Полтавської, Черкаської, Чернігівської областей у виявленні документів про Кобзаря. У них простежується, як всупереч діям царського режиму поширювалися твори Поета, а також показано цинічні диктаторські заборони на їхню публікацію, на облаштування могили, меморіальних музеїв та заходи зі вшанування пам’яті.

У планах архівістів та музейників — розміщення на сайті архіву електронного ресурсу "Шевченкіана аудіовізуальна", створення архівної колекції веб-сайтів "Слово про Кобзаря" тощо. На виставці в Українському домі вже можна буде отримати доступ до багатьох документів через Інтернет. 

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.