Спецпроект

Одесити святкують річницю Ланжерона. ФОТО

На честь його 250-річчя в Одеському історико-краєзнавчому музеї відкрилася виставка.

Про це пише timer.od.ua.

Виставковий проект "Достойний слави він " знайомить глядачів з найбільш яскравими епізодами життя Олександра  де Ланжерона, губернатора Новоросійскього краю, видатного воєначальника, самобутнього літератора, мецената.  Ланжерон був нащадком давнього французького аристократичного роду. Вже в юному віці (19 років) він перетнув Атлантику та взяв участь у боротьбі за Незалежність Сполучених Штатів Америки, за що був нагороджений орденом Цинцинатті. Пізніше, вступивши на військову службу до Росії, Ланжерон брав участь у штурмі Ізмаїла в загоні адмірала Де Рібаса, уцілів у жорстокій Аустерлицькій битві 1805-го року, командував російськими військами у Вітчизняну війну 1812-го року і згодом став наступником славетного Дюка Рішельє в Одесі.

 

Проект "Достойний слави він" заснований на матеріалах Одеського історико-краєзнавчого та Одеського археологічного музеїв, Державного архіву Одеської області, наукової бібліотеки Одеського Національного університету імені І.І. Мечникова і приватних зібрань Тараса Максимюка та Анатолія Дроздовського. Найцінніший експонат виставки - лист Олександра де Ланжерона князю Потьомкіну-Таврійському з проханням про вступ до лав Російської армії, що стоїть під стінами Ізмаїла (1790).

Як відомо, в Одесі є Ланжеронівська вулиця, Ланжеронівський спуск, арка Ланжерона та навіть мис Ланжерон. 

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.