Леніна знову використали для політичних провокацій. ВІДЕО. Оновлено

Під пам'ятником Володимиру Леніну на бульварі Тараса Шевченка в Києві відбулися заворушення. Невідомі у чорних масках, у кількості близько 150 осіб, намагалися зруйнувати пам’ятник і влаштували побоїще з "Беркутом".

Як свідчить кореспондент УП, "людина в масці, яка кричала "Разом нас багато", кинула каміння у "Беркут" і зникла".

Під час сутичок постраждало мінімум двоє бійців "Беркуту", повідомляє кореспондент Kyiv Post.

Група демонстрантів у масках закидала спецпідрозділ палицями і камінням, "беркутівці" у відповідь застосували світлошумові гранати і сльозогінний газ, від якого постраждали і звичайні перехожі.

Звичайнa міліція зникла з місця подій "майже негайно", свідчить кореспондент Kyiv Post.

Люди у масках накинули на пам'ятник мотузки і пробували його повалити. При цьому один із найактивніших вигукував російською: "Господа, тяните Ленина, б*дь!"

Протестанти у масках, використовуючи газові балончики, відтіснили "Беркут" і загнали його в автобус, який стояв неподалік.

Двох відсталих "беркутівців" побили. Один знайшов укриття у приміщенні ресторану Prego, туди скоро приїхала швидка.

За повідомленням Громадського TV, активісти намагалися перекрити рух на бульварі Шевченка, натягнувши канат.

Через приблизно 5 хвилин "Беркут" повернувся у посиленому складі і розпочав по одному затримувати активістів. Журналісти повідомили, що намагалися затримати депутата від "Свободи" Едуарда Леонова та брата Олега Тягнибока Андрія.

Кілька осіб були затримані. Після цього "Беркут" взяв у кільце пам’ятник Леніна.

Крім "беркутівців", монумент оточили учасники акції без масок, які закликають припинити масові сутички і "тримати оборону, щоб не було провокацій".

Усе місце, де стоїть пам'ятник, оточено. Приїхали ще депутати й закликають усіх іти на Майдан Незалежності – і без провокацій.

Людей дуже багато, маленька площа заповнена людьми. Тих, хто кидав каміння, не видно.

Станом на 21:00 основні сили "Беркуту" розійшлися, залишилося людей 30 – багато зі спецпризначенців пішли до Бессарабки. На підході вже стоїть міліція.

Як відомо, у лютому 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки у 2013 році.

Дивіться також:

Хто стоїть за провокаторами та українофобами?

"Антифашизм" - технологія для боротьби з опозицією

На річницю Карпатської України в Ужгороді напали на угорців

Інші матеріали за темою "Провокація"

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.