Леніна знову використали для політичних провокацій. ВІДЕО. Оновлено

Під пам'ятником Володимиру Леніну на бульварі Тараса Шевченка в Києві відбулися заворушення. Невідомі у чорних масках, у кількості близько 150 осіб, намагалися зруйнувати пам’ятник і влаштували побоїще з "Беркутом".

Як свідчить кореспондент УП, "людина в масці, яка кричала "Разом нас багато", кинула каміння у "Беркут" і зникла".

Під час сутичок постраждало мінімум двоє бійців "Беркуту", повідомляє кореспондент Kyiv Post.

Група демонстрантів у масках закидала спецпідрозділ палицями і камінням, "беркутівці" у відповідь застосували світлошумові гранати і сльозогінний газ, від якого постраждали і звичайні перехожі.

Звичайнa міліція зникла з місця подій "майже негайно", свідчить кореспондент Kyiv Post.

Люди у масках накинули на пам'ятник мотузки і пробували його повалити. При цьому один із найактивніших вигукував російською: "Господа, тяните Ленина, б*дь!"

Протестанти у масках, використовуючи газові балончики, відтіснили "Беркут" і загнали його в автобус, який стояв неподалік.

Двох відсталих "беркутівців" побили. Один знайшов укриття у приміщенні ресторану Prego, туди скоро приїхала швидка.

За повідомленням Громадського TV, активісти намагалися перекрити рух на бульварі Шевченка, натягнувши канат.

Через приблизно 5 хвилин "Беркут" повернувся у посиленому складі і розпочав по одному затримувати активістів. Журналісти повідомили, що намагалися затримати депутата від "Свободи" Едуарда Леонова та брата Олега Тягнибока Андрія.

Кілька осіб були затримані. Після цього "Беркут" взяв у кільце пам’ятник Леніна.

Крім "беркутівців", монумент оточили учасники акції без масок, які закликають припинити масові сутички і "тримати оборону, щоб не було провокацій".

Усе місце, де стоїть пам'ятник, оточено. Приїхали ще депутати й закликають усіх іти на Майдан Незалежності – і без провокацій.

Людей дуже багато, маленька площа заповнена людьми. Тих, хто кидав каміння, не видно.

Станом на 21:00 основні сили "Беркуту" розійшлися, залишилося людей 30 – багато зі спецпризначенців пішли до Бессарабки. На підході вже стоїть міліція.

Як відомо, у лютому 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки у 2013 році.

Дивіться також:

Хто стоїть за провокаторами та українофобами?

"Антифашизм" - технологія для боротьби з опозицією

На річницю Карпатської України в Ужгороді напали на угорців

Інші матеріали за темою "Провокація"

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.