Спецпроект

У США відкриють музей пам'яті Джона Кеннеді в будинку його вбивці

У США відбулося відкриття нового музею, який являє собою приміський будинок, в якому вбивця Джона Кеннеді, Лі Харві Освальд, провів ніч перед вбивством. Дата відкриття нової пам'ятки США була приурочена до наближається 50-річчя з дня загибелі президента Кеннеді.

Про це пише tourprom.ru.

У будинку, що належав Майклу і Рут Пейн і знаходиться в одному з районів міста Ірвінг, Освальд зберігав гвинтівку, з якої і здійснив кривавий злочин. Трагічна історія почала привертати увагу цікавих і тому в 2009 році муніципальна влада міста Ірвінг викупила будівлю, після чого надала йому вигляду 1963 року.

Кевін Кендра, координатор проекту та начальник міського архіву Ірвінга заявив американській пресі: "Ми намагаємося розповісти людську сторону цієї історії. Драматична історія вбивства президента наповнена величезною кількістю символів, однак, крім самого вбивці, в будинку були присутні дві домогосподарки, які жили повсякденним життям і піклувалися про своїх дітей, в той час, як відбувалися історичні події".

Вбивство тридцять п'ятого президента США Джона Кеннеді було скоєно в п'ятницю 22 листопада 1963 в Далласі. Кеннеді був смертельно поранений пострілом з гвинтівки, коли він разом зі своєю дружиною Жаклін їхав у президентському кортежі по Елм- Стріт. У ході розслідування вбивства спеціально створена комісія прийшла до висновку, що вбивство було скоєно злочинцем-одинаком Лі Харві Освальдом.

Теми

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.