"Свобода" пропонує не святкувати, а сумувати за загиблими

Партія "ВО "Свобода" закликає оголосити 6 листопада Днем скорботи за українцями, які загинули під час форсування Дніпра.

Про це повідомляє прес-служба партії, називаючи битву за Дніпро "однією з найтрагічніших сторінок української історії періоду Другої світової війни".

"За різними оцінками істориків, під час форсування Дніпра 1943 року загинуло від 417 тис. до 1 млн українців на противагу 55 тисячам загиблих німців [англомовна Вікіпедія говорить про 280-380 тисяч убитих червоноармійців (включно з союзними чехословаками) і близько 400 тисяч убитих німців і румунів - ІП]", йдеться у заяві партії.

"Свобода" закликає цього дня оголосити жалобу за загиблими українцями, "як того вимагають християнські традиції".

За словами прес-служби, влада намагається популяризувати цю трагічну дату, перетворюючи її на гучне "святкування 70-ї річниці визволення Києва від фашистських загарбників".

"А що, власне, пропонують святкувати киянам намісники режиму? - ідеться в заяві. - Факт загибелі сотень тисяч українців, яких неозброєними кремлівське командування в особі Жукова і Ватутіна кинуло в холодну дніпровську воду?".

Битва за Дніпро - ряд пов'язаних військових операцій військ СРСР проти армій Третього рейху та Румунії, тривала з серпня по грудень 1943 року.

Київська наступальна операція, яка тривала з 3-го до 13 листопада - одна зі складових битви.

Битва за Дніпро була однією з наймасштабніших операцій світової історії. У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з обох сторін. Лінія фронту становила приблизно 1 400 км, загальні втрати складають від 1 до 2,7 млн людей.

Внаслідок битви радянські війська зірвали нацистські плани стабілізувати фронт, узяли під контроль усю Лівобережну Україну, визволили Київ і захопили кілька важливих плацдармів на правому березі Дніпра, що уможливило подальші успішні наступи.

Дивіться також:

Янукович подивився реконструкцію форсування Дніпра. ФОТО

На Черкащині відзначили 70-річчя Десанту Смерті. ВІДЕО

"У вогні не згорів, у Дніпрі не втонув". Спогади про форсування

У Києві - "гіперреалістична" виставка про звільнення міста. ФОТО

"Під Ясногородкою діда поранило. Той осколок він носив до смерті"

Відкрилася виставка про Київ під час і після окупації. ФОТО

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.