АНОНС: вечір до 500-річчя Оріховського-Роксолана

Музей книги і друкарства та рух "Простір свободи" запрошують на вечір з нагоди 500-ліття визначного українського письменника, полеміста Станіслава Оріховського-Роксолана.

У програмі вечора – розповіді дослідників про цю унікальну людину, тексти Оріховського, музика доби Відродження, інтерактивне спілкування і призи для найкмітливіших глядачів.

З постаттю Станіслава Оріховського ознайомлять письменник Валерій Шевчук, філософ, історик, перекладач Володимир Литвинов, музикант, мистецтвознавець Тарас Компаніченко, художник, музикант Ярема Шевчук та інші.

Час і місце заходу: 6 листопада, 19:00. Музей книги і друкарства України (Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 9 (територія Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника).

Станіслав Оріховський Роксолан (1513–1566) – обличчя української неолатиністики та, за висловом Валерія Шевчука, "князь українських гуманістів". Його інтелектуальна спадщина (переважно латинською мовою) об’ємна і жанрово різноманітна, саме тому вона об’єднує представників різних галузей гуманітаристики – і не лише в Україні.

Станіслав Оріховський

Оріховський отримав ґрунтовну вищу освіту, навчаючись у Краківському, Віденському, Віттенберзькому, Падуанському, Болонському університетах, з метою вдосконалення своїх знань відвідав Венецію, Рим, Лейпціг.

Товаришував з Альбрехтом Дюрером, Ульріхом фон Гутеном, Лукасом Кранахом-старшим. Автор численних праць латинською та кількох – польською мовами, присвячених переважно питанням державного устрою та релігії.

Одним із перших в європейській філософській думці став заперечувати божественне походження влади, натомість надавав перевагу договірній теорії походження держави, яку вважав спілкою громадян, пов’язаних правом і спільною користю.

Візитівкою автора у новітній історії стало гасло "Ruthenorum me esse et libenter profiteor" – "Я русин [українець], і охоче про це виголошую".

Серед його праць, перекладених українською В. Литвиновим та М. Трофимуком: історико-політичний трактат "Напучення польському королеві Сигізмунду Августу", промови "Про турецьку загрозу", "Лист до короля Сигізмунда", "Промова у справі закону про целібат", послання "До римського папи Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу", присвячені цій же болючій проблемі етикетний твір "Промова на похороні польського короля Сигізмунда Ягелона", історіобіографія "Життя і смерть Яна Тарновського", практично, автобіографія у формі листа – "До Яна Франциска Коммендоні про себе самого".

Центральною темою творчості Оріховського є тема свободи, надзвичайно важлива для тогочасного письменства: Роксолан вважав свободу найбільшим людським надбанням, "найвищим добром зі всіх добр", природним станом шляхетної натури.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.