У Києві - "гіперреалістична виставка" про визволення міста. ФОТО

У Національному військово-історичному музеї України відбудеться відкриття виставки "Даєш Київ!".

Мета виставки - "відобразити у гіперреальності" фрагменти Київської наступальної операції з визволення столиці України – міста Києва.

Організатори: Міністерство оборони, Національний військово-історичний музей, музей родини Шереметьєвих і громадська організація "Київський клуб "Червона зірка", за сприяння Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" (с. Лютіж), Національного університету оборони, державних архівів та ін.

Експозиція демонструє події Київської наступальної операції, у ході якої відбулося визволення столиці. Представлені інсталяції – сцени форсування ріки, імітовані схили, що ведуть до місця переправи через Дніпро, звуковий та візуальний ряд – все це допоможе зануритися у тогочасні воєнні дії.

"Гіперреальність"

Архівні документи і фотографії, обмундирування солдат і офіцерів ІІІ Рейху висвітлюють німецький воєнний порядок у період окупації.

Фото надані організаторами виставки

Як стверджується у прес-анонсі, за допомогою гіперреалістичних інсценувань учасникам екскурсії "надана можливість разом із військовими частинами Радянської армії, партизанськими загонами та підпільними партійними організаціями пройти шляхом визволення головного міста України".

 1943 рік, сапери готують переправу

Час і місце заходу: 6 листопада 2013 року, 12:20. Національний військово-історичний музей України (Київ, вул. Грушевського 30/1).

Як відомо, у жовтні 2013 року посаду директора музею отримав Владислав Таранець - голова правління клубу "Червона Зірка" (одного з організаторів гіперреалістичної виставки).

Одразу ж після цього він призначив своїм заступником 23-річну Анастасію Фурман.

Дивіться також:

Янукович подивився реконструкцію форсування Дніпра. ФОТО

На Черкащині відзначили 70-річчя Десанту Смерті. ВІДЕО

"У вогні не згорів, у Дніпрі не втонув". Спогади про форсування

Танки в снігу. Реконструкція боїв під Києвом 1943-44 років. ФОТО

"Під Ясногородкою діда поранило. Той осколок він носив до смерті"

Відкрилася виставка про Київ під час і після окупації. ФОТО

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.