У Києві - "гіперреалістична виставка" про визволення міста. ФОТО

У Національному військово-історичному музеї України відбудеться відкриття виставки "Даєш Київ!".

Мета виставки - "відобразити у гіперреальності" фрагменти Київської наступальної операції з визволення столиці України – міста Києва.

Організатори: Міністерство оборони, Національний військово-історичний музей, музей родини Шереметьєвих і громадська організація "Київський клуб "Червона зірка", за сприяння Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" (с. Лютіж), Національного університету оборони, державних архівів та ін.

Експозиція демонструє події Київської наступальної операції, у ході якої відбулося визволення столиці. Представлені інсталяції – сцени форсування ріки, імітовані схили, що ведуть до місця переправи через Дніпро, звуковий та візуальний ряд – все це допоможе зануритися у тогочасні воєнні дії.

"Гіперреальність"

Архівні документи і фотографії, обмундирування солдат і офіцерів ІІІ Рейху висвітлюють німецький воєнний порядок у період окупації.

Фото надані організаторами виставки

Як стверджується у прес-анонсі, за допомогою гіперреалістичних інсценувань учасникам екскурсії "надана можливість разом із військовими частинами Радянської армії, партизанськими загонами та підпільними партійними організаціями пройти шляхом визволення головного міста України".

 1943 рік, сапери готують переправу

Час і місце заходу: 6 листопада 2013 року, 12:20. Національний військово-історичний музей України (Київ, вул. Грушевського 30/1).

Як відомо, у жовтні 2013 року посаду директора музею отримав Владислав Таранець - голова правління клубу "Червона Зірка" (одного з організаторів гіперреалістичної виставки).

Одразу ж після цього він призначив своїм заступником 23-річну Анастасію Фурман.

Дивіться також:

Янукович подивився реконструкцію форсування Дніпра. ФОТО

На Черкащині відзначили 70-річчя Десанту Смерті. ВІДЕО

"У вогні не згорів, у Дніпрі не втонув". Спогади про форсування

Танки в снігу. Реконструкція боїв під Києвом 1943-44 років. ФОТО

"Під Ясногородкою діда поранило. Той осколок він носив до смерті"

Відкрилася виставка про Київ під час і після окупації. ФОТО

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.