Спецпроект

У Гельсінкі закривається безкоштовний музей

Тільки до 17 листопада 2013 року можна відвідати музей-садибу Туомарінкюля (Tuomarinkylän kartanomuseo), розташовану в мальовничому місці північній частині Гельсінкі. А організовані екскурсії припиняться тут ще раніше: вже 3 листопада.

Про це пише travel.obozrevatel.com.

Будівля садиби 1790-го року є однією з найбільш значних будівель у Гельсінкі і належить місту. Наразі мерія шукає для нього нового господаря. Керівництво експозиції прийняло рішення про припинення діяльності навесні минулого року. В якості причин називається скорочення фінансування: коштів музею не вистачає на те, щоб платити оренду, проводити виставки і лекційну програму, випускати якісну видавничу продукцію. Крім того, за останні роки різко впала його відвідуваність.

Музей садиби Туомарінкюля зберігає унікальну колекцію дизайну інтер'єру від бароко до функціоналізму, предмети зі срібла, скла, кераміки, столові прилади, текстиль. Як і у всі філії Міського музею Хельсінкі, вхід сюди безкоштовний. Переїзд музейних колекцій Туомарінкюля в Міський музей відбудеться в 2016 році.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.