Спецпроект

У Гельсінкі закривається безкоштовний музей

Тільки до 17 листопада 2013 року можна відвідати музей-садибу Туомарінкюля (Tuomarinkylän kartanomuseo), розташовану в мальовничому місці північній частині Гельсінкі. А організовані екскурсії припиняться тут ще раніше: вже 3 листопада.

Про це пише travel.obozrevatel.com.

Будівля садиби 1790-го року є однією з найбільш значних будівель у Гельсінкі і належить місту. Наразі мерія шукає для нього нового господаря. Керівництво експозиції прийняло рішення про припинення діяльності навесні минулого року. В якості причин називається скорочення фінансування: коштів музею не вистачає на те, щоб платити оренду, проводити виставки і лекційну програму, випускати якісну видавничу продукцію. Крім того, за останні роки різко впала його відвідуваність.

Музей садиби Туомарінкюля зберігає унікальну колекцію дизайну інтер'єру від бароко до функціоналізму, предмети зі срібла, скла, кераміки, столові прилади, текстиль. Як і у всі філії Міського музею Хельсінкі, вхід сюди безкоштовний. Переїзд музейних колекцій Туомарінкюля в Міський музей відбудеться в 2016 році.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.