АНОНС: Музей Паустовського в Києві

Завтра відкриється перший у Києві музей Костянтина Паустовського. Міністерство культури і міська влада до цього не причетні.

Музей Костянтина Паустовського створений у київській школі №135 як приватну ініціативу її вчителів, учнів та їх батьків.

Це перший музейний проект у Києві, пов'язаний із ім'ям одного з найбільш популярних письменників минулого століття.

Досі в українській столиці, де Паустовський прожив в цілому більше 20 років, не було музею і навіть меморіальної дошки, присвяченої знаменитому прозаїку. Проект наразі не отримав жодної підтримки ні від Міністерства культури України, ані від міської влади.

Час і місце заходу: 30 листопада, субота, 12:00. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, 12-Б, школа №135.

У церемонії відкриття візьмуть участь організатори музею та гості. Серед них - літературний секретар Паустовського Валерій Дружбинський.

Робота зі створення музею почалася в 2012 році - в рік 120-річчя письменника. У музеї зібрано документи і матеріали, присвячені творам Паустовського та його біографії.

Експозиція займає простору шкільну аудиторію, яка оформлена справжніми музейними стендами і предметами інтер'єру київського періоду життя Паустовського. Музей буде відкрито для вільного відвідування всіма бажаючими за попередньою домовленістю з адміністрацією школи.

У майбутньому робота музею може бути розширена за рахунок екскурсій Києвом, у якому Паустовський жив з шестирічного віку, навчався у Першій київській (Олександрівської) гімназії та Київському університеті Святого Володимира.

З життям і першими літературними дослідами Паустовського пов'язані багато вулиць Києва: бульвар Тараса Шевченка  вулиці Лютеранська, Стрітенська, Богдана Хмельницького, Івана Франка, Багговутівська.

З Україною Паустовського пов'язує не лише історія його власного життя, а й історія його родини - починаючи з прадіда, який оселився на річці Рось біля Білої Церкви. Більше того - родовід письменника по лінії батька пов'язаний із ім'ям запорізького гетьмана Сагайдачного.

Рідні Паустовського поховані в Україні - батько в с. Городище Білоцерківського району, мати і сестра - у Києві на Байковому кладовищі.

В Україні вже працюють Одеський меморіальний музей Костянтина Паустовського (філія Літературного музею) і Будинок-музей Паустовського в Старому Криму.

Київський музей письменника відкривається у столичній школі № 135. На початку 20 -го століття в її будівлі, яка занесена до реєстру історичних пам'яток, розміщувалося Друге реальне училище, а з 1909 року - Сьома чоловіча гімназія.

Тут училися скульптори Олександр Архипенко та Іван Кавалерідзе, великий піаніст Володимир Горовиць, вчений Володимир Симиренко, карикатурист Борис Єфімов, композитор Левко Ревуцький.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.