Спецпроект

Музей нафтопромислів став міжнародним туристичним маршрутом

Музей нафтопромислів Галичини, відкриття якого відбулось у жовтні, продовжує розширювати сферу досліджень та збільшив коло партнерів з дослідження природоресурсної історії краю.

Про це пише firtka.if.ua.

Минулого тижня Музей долучився до реалізації міжнародного проекту "Гео-Карпати", що співфінансується Євросоюзом та реалізовується в рамках програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013.

Головним партнером проекту є Кросненська державна вища професійна школа імені Станіслава Пігоня (Польща), партнером є Львівський національний університет імені Івана Франка.

В рамках проекту вздовж усього шляху "Гео-Карпати", котрий прокладено від польського Кросно до прикарпатської Яремчі, щоби показати найцікавіші геологічні об’єкти Карпат, встановлять 28 інформаційних таблиць геосайтів, 2 панорами та буде відкрито 2 навчально-інформаційних центри. 12 із геосайтів знаходяться на території Підкарпатського воєводства Республіки Польща, 6 у Львівській і 10 в Івано-Франківській областях.

19 листопада на території Музею українсько-польська делегація урочисто відкрила інформаційну таблицю геосайту "Битківське нафтове родовище". Стенд містить інформацію про геотуристичний шлях "Гео-Карпати" та опис геосайту.

Дуже вдало обрано місце для таблиці, адже з майданчика, де її встановлено, можна безпосередньо спостерігати геологічний розріз Битківського нафтового родовища у відслоненні на схилі г. Пецига (с. Битків). Із включенням Музею до геотуристичного маршруту співпраця з новими колегами не вичерпується.

Вже намітили нові плани, зокрема в 2013-2014 роках працівники Музею спільно з викладачами Львівського національного університету імені Івана Франка запланували розробити та реалізувати проект експозиційної зали геології нафтогазових родовищ Карпат.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.