Спецпроект

Влада перейнялася будівництвом Музею Лесі Українки у Грузії

Міністерство закордонних справ України звернулося до Кабінету Міністрів України з проханням передбачити кошти на будівництво нового приміщення Музею Лесі Українки в м. Сурамі (Грузія).

Про це повідомляє прес-служба народного депутата, Олександра Бригинця. 

Міністерство прозвітувало, що до кінця 2013 року за рахунок коштів спонсорів планується виготовити проектно-кошторисну документацію на будівництво Музею Л.Українки. Саме будівництво також фінансуватиметься за рахунок спонсорів. Саме тому у зв’язку із відзначенням у 2021 році 150-річчя від Дня народження Л.Українки, МЗС звернулося до Кабміну з проханням передбачити у ві дповідній урядовій програмі кошти на реалізацію зазначеного вище проекту.

Тобто, з одного боку Міністерство говорить, що Музей будуватиметься за гроші спонсорів, з іншого - просить передбачити відповідні гроші в Держбюджеті.

11 липня 2013 року Грузія прийняла клопотання ГО "Спілка Л. Українки в Грузії" щодо будівництва нового приміщення музею на місці старого, виділивши рішенням зборів управи (районної ради) Хашурського муніципалітету земельну ділянку під будівництво музею. З огляду на обмеженість державного та місцевого бюджетів, грузинська сторона не має можливості забезпечити фінансування видатків та будівництво нового приміщення музею. 

Тому на сьогодні опрацьовується можливість вирішення цього питання у рамках бюджетної програми "фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України".

За домовленістю із місцевою владою Грузії, замовником будівництва нового приміщення музею виступатиме товариство Лесі Українки, яке очолює колишній мер м. Сурамі Т.Гоголадзе.

Будівля ХІХ ст., в якій протягом 60 років діяв Музей Лесі України в грузинському місті Сурамі, суттєво зносилася та має усі ознаки аварійної. Саме тому, за висновками грузинського ТОВ "Прогресі", потребує заміни, бо вкладати гроші в її реконструкцію недоцільно.

Теми

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.