Спецпроект

У спецморпорта "Октябрьск" з'явився власний музей

20 листопада було урочисто відкрито музей спеціалізованого морського порту "Октябрьск", на Миколаївщині. Відкриття музею приурочили до 21-й річниці створення підприємства.

Про це пише mukola.net.

Експозиції музею розповідають про історію Миколаївського краю, а окремі стенди присвячені трудовим династіям портовиків, передовикам виробництва, ветеранам .

На підприємстві сподіваються, що музей стане важливим центром виховної роботи серед молодих портовиків, випускників шкіл та інших навчальних закладів міста.

СМП "Октябрьск " має 6 причалів, обладнаних залізничними під'їзними шляхами і один причал для суден типу "Rо - Rо".

Порт може приймати судна з осадкою до 10,5 м, довжиною судна до 250 м, шириною - до 35 м і судновий партією в 50 тис. т. Осадка і довжина суден лімітується прохідними глибинами Бузького Лиманського каналу.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.