Спецпроект

У Полтаві організували вуличний музей історії Голодомору. ФОТО

В суботу, в День пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років, в Потлаві на вулиці Жовтневій був організований вуличний музей історії Голодомору.

Про це пише vpoltave.info.

На невеликому дерев'яному стенді були представлені експонати їжі тих страшних часів: наварки з води, тирси, кори дерева, прілої крупи, шкіряних ременів і комах, випічки з бур'яну, м'ясо, залите гасом, яким більшовики знущаючись, труїли голодних людей, а також прототип трубки з людської кістки, які робили більшовицькі виконавці з померлих.

Вуличний музей Голодомору

Протягом акції оголошували невідомі факти з історії Голодомору, а також роздали близько 2 тисяч інформаційних листівок .

Як зазначив організатор вуличного музею Олександр Коба: "На таку форму проведення акції мене надихнуло схоже вшанування жертв Голоду 1932-33 років минулого року в Івано-Франківську. Своєю виставкою ми хотіли більш детально і наочно ознайомити полтавців з цією страшною трагедією, а також порівняти сучасне і минуле з точки зору суспільного споживання".

Дивіться також:

Як Голодомор змінив життя українців

Павуки, очерет і лелеки. Що їли під час Голодомору

Доброчинці. Ці люди допомогли іншим урятуватися від голоду

Інструкції російським історикам про Голодомор. ФОТО

Історія журналіста, який уперше розповів про Голодомор

"Чорні дошки" - економічний спосіб знищення українців. СПИСОК

Голод в СРСР. Уривок із книги Тимоті Снайдера "Криваві землі"

Преса УРСР 1932-33 років: "Нові ресторани у Харкові!". ФОТО

Голодомор був геноцидом. Так вважав автор терміну "геноцид"

В Росії книги про Голодомор прирівнюються до тероризму. СПИСОК

Читачі ІП розповідають, як їхні родини вижили в голод

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.