Спецпроект

У Полтаві організували вуличний музей історії Голодомору. ФОТО

В суботу, в День пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років, в Потлаві на вулиці Жовтневій був організований вуличний музей історії Голодомору.

Про це пише vpoltave.info.

На невеликому дерев'яному стенді були представлені експонати їжі тих страшних часів: наварки з води, тирси, кори дерева, прілої крупи, шкіряних ременів і комах, випічки з бур'яну, м'ясо, залите гасом, яким більшовики знущаючись, труїли голодних людей, а також прототип трубки з людської кістки, які робили більшовицькі виконавці з померлих.

Вуличний музей Голодомору

Протягом акції оголошували невідомі факти з історії Голодомору, а також роздали близько 2 тисяч інформаційних листівок .

Як зазначив організатор вуличного музею Олександр Коба: "На таку форму проведення акції мене надихнуло схоже вшанування жертв Голоду 1932-33 років минулого року в Івано-Франківську. Своєю виставкою ми хотіли більш детально і наочно ознайомити полтавців з цією страшною трагедією, а також порівняти сучасне і минуле з точки зору суспільного споживання".

Дивіться також:

Як Голодомор змінив життя українців

Павуки, очерет і лелеки. Що їли під час Голодомору

Доброчинці. Ці люди допомогли іншим урятуватися від голоду

Інструкції російським історикам про Голодомор. ФОТО

Історія журналіста, який уперше розповів про Голодомор

"Чорні дошки" - економічний спосіб знищення українців. СПИСОК

Голод в СРСР. Уривок із книги Тимоті Снайдера "Криваві землі"

Преса УРСР 1932-33 років: "Нові ресторани у Харкові!". ФОТО

Голодомор був геноцидом. Так вважав автор терміну "геноцид"

В Росії книги про Голодомор прирівнюються до тероризму. СПИСОК

Читачі ІП розповідають, як їхні родини вижили в голод

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.