У Києві - виставка про злочини комуністів і нацистів

У Києві напередодні відзначення 80-х роковин Голодомору презентують виставку "Тоталітаризм у Європі: фашизм - нацизм - комунізм".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Виставка підготовлена Платформою європейської пам’яті та сумління у співпраці з науковими центрами країн Центральної та Східної Європи, які досліджують тоталітарну епоху у власних країнах країні.

Вона розповідає про те, що тоталітаризм — це не тільки СРСР і Німеччина, і не тільки у міжвоєнний період. Це — Україна з 1917 року, країни Прибалтики з 1940 року, Польща з 1939 року, Німеччина з 1933 року, Словенія з 1941 року, Угорщина, Румунія, Болгарія — з 1944 року. Для них епоха тоталітаризму завершилася у 1989-1991 роках.

У виставці представлено історію Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Німеччини, Чехії, Словаччини, Нідерландів, Словенії, Румунії, Болгарії та України у той час, коли їм довелося пережити тоталітарний експеримент над собою. Всі ці країни, крім Нідерландів, потерпіли і від нацизму, і від комунізму.

Час і місце: 22 листопада, п’ятниця, 11:30. Київ, Український дім (вул. Хрещатик, 2).

Експозиція пройде в рамках Міжнародного форуму до 80-х роковин Голодомору, організованого Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні.

Платформу європейської пам’яті та сумління було створено у жовтні 2011 року. Наразі ПЄПС об’єднує 37 урядових, академічних та музейних установ із 13 країн Євросоюзу, Молдови, України, а також Канади. Метою організації стало об’єднання зусиль задля поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів і вшанування пам’яті жертв.

Від України учасниками ПЄПС є Центр досліджень визвольного руху та Меджліс кримськотатарського народу.

У червні 2012 року на конференції в Європейському парламенті у Брюсселі Платформа заснувала правову експертну групу для роботи над створенням наднаціональної інституції правосуддя для засудження важких злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом.

23 листопада — Всенародний день пам’яті жертв Голодомор-геноциду 1932-33 років. В цю суботу в Україні і ще 32 країнах світу люди прийдуть до пам'ятних знаків жертвам геноциду та запалять свічки в пам'ять мільйонів вбитих голодом.

У Києві о 14:00 від ст. м. Арсенальна розпочнеться спільна хода до Національного меморіалу Голодомору; з 15:00 — пам’ятні заходи біля  Національного меморіалу Голодомору; о 16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання і початок акції "Запали свічку пам’яті".

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.