Спецпроект

В Сеулі відкрився новий музей сучасного мистецтва

Другий у Південній Кореї національний музей сучасного мистецтва відкрився 13 листопада в Сеулі. Він знаходиться в окрузі Чонногу і є філією музею в місті Квачхон, куди було непросто добиратися туристам. Новий музей набагато більш доступний гостям країни.

Про це пише travel.ru.

Сеульський музей сучасного мистецтва знаходиться по сусідству з такими пам'ятками, як палац Кенбоккун, район Самчхондон і фольклорне село Пукчхон. Будівля музею має три надземних і три підземні поверхи. Крім виставкових залів, тут є відеолекторій, кафе та цифрова бібліотека.

По вівторках, четвергах, п'ятницях і неділях музей працює з 10:00 до 18:00, по середах і суботах - з 10:00 до 21:00, понеділок - вихідний. Вартість квитків - 7 тисяч вон ($ 6,5). Кількість відвідувачів музею обмежено до 500 осіб на годину. Можливо, що на вихідних туристам доведеться стояти в черзі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.